Бондар Юрій Олександрович

Народився в родині шахтаря. Трудову діяльність розпочав у 1944 році на Лисичанській автобазі Ворошиловградської області.

У 1954 році закінчив Московський автомеханічний інститут.

У 1954—1956 роках — інженер-конструктор, старший інженер-конструктор головного конструкторського бюро Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. У 1956—1961 роках — заступник начальника, начальник складального цеху № 2 Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

Член КПРС з 1957 року.

У 1961—1963 роках — заступник секретаря, секретар партійного комітету Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

У 1963—1969 роках — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КПУ міста Харкова. У 1969 році — інспектор ЦК КПУ.

У 1969 — липні 1974 року — секретар Хмельницького обласного комітету КПУ.

У липні 1974 — 17 жовтня 1980 року — 2-й секретар Хмельницького обласного комітету КПУ.

У 1980 — січні 1986 року — завідувач відділу сільськогосподарського машинобудування ЦК КПУ.

8 січня 1986 — 1990 року — міністр місцевої промисловості Української РСР.

З 1990 року — на пенсії у Києві.

У 1991—1992 роках — віце-президент науково-виробничого об'єднання — концерну «ІНТЕКОН». У 1993—1997 роках — радник-консультант УНК «Укрсільгоспмаш».

З 2000 року — заступник голови, а з 2004 року — 1-й заступник голови Комітету ветеранів праці Ради Організації ветеранів України.

• орден Жовтневої революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• медалі

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.