Ботанічний сад Чернівецького національного університету

Головний корпус Ботанічного саду (початок ХХ ст.)

Ботанічний сад був закладений у 1877 році[2]. Приводом для цього став указ Міністерства освіти Австрії. Ідея створення саду була втілена магістратом міста[3]. Для цього була викуплена земля у селян. Територія майбутнього ботанічного саду межувала з міським парком. Тому до ділянки була приєднана територія парку. Земельна ділянка розташовувалась на околиці міста і слугувала пасовищем, тут також були розташовані оселі та городи[4]. Створення саду тривало протягом одинадцяти років[2]. Очільником природоохоронної території став професор з Австрії Едуард Тангль, який був завідувачем кафедри ботаніки Чернівецького університету[5]. Саджанці кущів і дерев завозили з території Австрії[6] з Мускауерського розсадника[1]. Почалось створення колекція Північно-Американських видів дерев та кущів[1]. Висадка перших саджанців проходила під керівництвом та за проектом садівника Кароля Бауера[7]. Він проживав у Львові[8] і для планування ботанічного саду приїхав у Чернівці. Був першим науковим керівником цієї природоохоронної території. В 1880—1890 роках відбулось формування ботанічного саду як наукового центру. Кароль Бауер працював над розвитком території ботанічного саду до 1894 року. Ним була закладена основа ділянки, визначене архітектурне планування та напрям роботи[4].

З 1918 року розпочалась культивація рослин, що були поширені територією Буковини[3]. Природоохоронна територія почала підпорядковуватись інституту ботаніки[8]. Під час Другої Світової війни певна частина деревних насаджень не збереглась. Колекції закритого ґрунту були збережені повністю[1]. Після 1940-х років територія ботанічного саду була передана у розпорядження Чернівецького національного університету[9]. Основними напрямками розвитку природоохоронної території стали акліматизація та інтродукція лікарських, ефіроолійних, кормових та плодових рослин . У повоєнний час розпочато відновлювальні роботи ботанічного саду. 1947 року в ботанічному саду залишилось 223 види інтродукованих рослин[4]. У відновленні брали участь працівники Чернівецького державного університету: І. В. Артемчук та Г. Х. Молотковський[4]. Колекції рослин були збільшені — з'явилось понад 500 нових видів рослин. В 1950-х та 1960-х роках З. К. Костевичем, Б. К. Терменом та В. Л. Данищуком були продовженні наукові дослідження. Вивчався склад інтродукованих рослин, динаміка плодоношення та сезонний розвиток[4]. 1956 року до території Чернівецького ботанічного саду був приєднаний дендрарій, який раніше належав резиденції буковинських митрополитів[1]. Площа, зайнята насадженнями аборигенних видів, становила 4,8 га. 1963 року ботанічний сад у Чернівцях був оголошений природоохоронною територією республіканського значення[6]. 1969 року ботанічний сад отримав статус наукового закладу[8]. В 1970-х роках була побудована двоповерхова оранжерея[4]. Об'єктом природоохоронного фонду ботанічний сад став 1983 року. 1992 року територія набула загальнодержавного значення[7]. В 2008 році розпочались ремонтно-будівельні роботи на території саду. Реконструкції підлягала оранжерея, в якій розташовані реліктові рослини. На цій ділянці зростає секвоядендрон та фінікова пальма[10]. Оранжерея декілька років була закрита для відвідувачів через аварійний стан[1]. У процесі робіт були зведені нові стіни та встановлені колони, які потрібні для перекриття даху. Висота будівлі була збільшена до 22,5 м.

Ботанічний сад є місцем проведення екскурсій. В 2015 році оглядові екскурсії розпочались з 5 травня, в період цвітіння нарцисів, тюльпанів та магнолій[8].