Браницькі (книга)

Брани́цькі — книга Євгена Чернецького, видана наприкінці 2011 у білоцерківському видавництві Олександра Пшонківського, коштом Благодійного фонду Костянтина Єфименка[1][2]. Видання присвячене одному з найзнаменитіших польських родів герба Корчак Браницьким.

«Браницькі»
Автор Євген Чернецький
Країна  Україна
Мова українська
Жанр історичне дослідження
Місце Біла Церква
Видавництво Олександр Пшонківський
Видано 2011
Тип носія друкована книга (тверда обкладинка)
Сторінок 736
Тираж 2500
ISBN 978-617-604-001-9

Опис книги

У книзі вміщено історичне дослідження родоводу пралінії Корчаків, що охоплює період від середини XIV до початку XXI століття, та розглянуто чинники, які уможливили піднесення однієї з гілок середнього панського роду до рівня найбільш заможної та впливової європейської аристократії. Подано біографії найвидатніших представників роду — познанського єпископа Себастьяна, галицького каштеляна Юзефа, великого гетьмана коронного Францішка Ксаверія, їхніх нащадків та родичів.

Також у виданні описано розвиток двору графів Браницьких у Білій Церкві, продемонстровано напрямок розвою їхніх маєтків та резиденцій.

Структура та зміст

Францішек Ксаверій та Олександра Браницькі
Літній палац Браницьких в «Олександрії»
  • Частина 1. «Предки великого гетьмана коронного Францішка Ксаверія Браницького»
Розглянуто рід Корчаків і їхній герб, розвиток пралінії Корчаків з Ченстоборовичів і Зюлкова, поділ її на роди Зюлковських і Браницьких, розвиток останніх у XV — першій половині XVIII ст.
  • Частина 2. «Гетьман і гетьманова»
Присвячена постатям великого гетьмана коронного Францішка Ксаверія Браницького і його дружини Олександри Василівни з Енгельгардтів.
  • Частина 3. «Нащадки гетьмана»
Розповідається про сина гетьмана сенатора Владислава Гжегожа Браницького, двох гетьманових зятів (граф Артур Потоцький і найясніший князь Михайло Воронцов), двох онуків (Францішек-Ксаверій і Владислав Міхал). А також розглянуто історію онуків й правнуків гетьмана та їхніх резиденцій («Олександрія» в Білій Церкві, Ставище, Турчинове, Вілянув, Монтрезор).
  • Частина 4. «Останні володарки Білої Церкви»
Містить історію графині Марії з Сапєг Браницької і її дочок. Зокрема, реконструйовано стосунки між графами Браницькими і гетьманом Павлом Скоропадським.
  • Частина 5. «Олександрія та Біла Церква часів графів Браницьких»
Описано розвиток двору і резиденцій Браницьких, їхніх маєтків і краєзнавства в них, створення парку «Олександрія» та гімназії в Білій Церкві. А також показана доля поховань членів цього роду.
  • Додатки
В додатках вміщено нотатки про рід Корчаків-Браницьких останньої його представниці Анни Браницької-Вольської (переклад з польської Володимира Іванціва) та працю Оксани Степанишиної, присвяченої економіці графських маєтків (перша публікація 1930).
Книга супроводжується покажчиком та резюме англійською, італійською, німецькою, польською і французькою мовами, а також таблицею «Нащадки великого коронного гетьмана Францішка Ксаверія Браницького (до прапрапраправнуків включно)», в якій зафіксовано майже 500 осіб.

Видання

  • Євген Чернецький. Браницькі. — 1-е. — Біла Церква : Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9.

Відзнаки

  • 2013 — Номінація на здобуття премії Президента України «Українська книжка року» 2011—2012 років, у категорії «За вагомий внесок у розвиток українознавства»[3]

Примітки

Посилання

Публікації

  • Ільніцька К. Презентація унікальної книги // Київщина. Інформаційний журнал місцевого самоврядування Київської області. — 2012. — № 2 (18). — Лютий. — С. 37.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.