Браїлівський цукровий завод

Цукроварний завод у містечку Браїлів Вінницького повіту Подільської губернії Російської імперії[1] побудований у 1871 році[2].

У ході першої російської революції наймити на плантаціях заводу кілька разів влаштовували страйки з вимогами підвищити заробітну плату та покращення умов праці[3].

Під час громадянської війни Браїлів опинився в зоні бойових дій і влада тут кілька разів змінювалася, але після закінчення боїв Браїлівський цукровий завод відновлено та відновлено його роботу. Навесні 1922 року для забезпечення заводу цукровим буряком у Браїлові створено радгосп[3].

У ході індустріалізації 1930-х років завод оснащений новим обладнанням і збільшив обсяги виробництва цукру.

В ході Великої Вітчизняної війни у 1941-1944 рр. селище було окуповане німецько-румунськими військами (і включено до складу «Трансністрії»). Згідно з четвертим п'ятирічним планом відбудови та розвитку народного господарства СРСР завод був відновлений. Надалі, цукровий завод бурякорадгосп, що забезпечував його сировиною, об'єднали в Браїлівський цукровий комбінат[3].

В цілому, в радянський час цукровий комбінат входив до числа провідних підприємств селища[3][4], діяв у виробничій кооперації з соко-морсовим заводом, що базувався тут, забезпечуючи його цукром.

Після проголошення незалежності України комбінат перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України і перейменований у Браїлівський цукровий завод (так як бурякорадгосп перетворений у самостійне сільгосппідприємство). Надалі, державне підприємство перетворено у відкрите акціонерне товариство.

У 2008 році економічна криза ускладнила становище підприємств селища, сільськогосподарське товариство "Браїловське" (колишній бурякорадгосп) завершило 2008 рік з збитками 28,338 млн гривень, і контрольний пакет у розмірі 77,71% акцій товариства опинився у власності компанії "Турбо Інвест", у вересні 2009 року проданий київській компанії "Констант Мебіус"[5].