Браїлів (смт)

Пелагія Печихвостська, дружина Яна Бокія Печи-хвостського, заснувала містечко Браїліву 1594р. Частково містечко почали заселяти з вотчин Махнівки та Сьомаків, а в кінці ХVІ ст. в Браїлів переселилося ряд сімей з Галичини [2]

За часів Богдана Хмельницького Браїлів перетворюється на сотенне містечко.

Наприкінці 1666 року Себастьян Маховський командував 6-тисячною дивізією, розміщення якої на Брацлавщині вирішив не допустити гетьман Петро Дорошенко та яку 9 грудня в бою під Браїловом було ним розгромлено.[3]

Францішек Салезій Потоцький у 1740 році засновує костел з кляштором оо. тринітаріїв. Завершив будівництво нового кам'яного кляштору у 1778 року його син Станіслав Щенсний Потоцький.

На початку 19 століття Браїлів переходить від Потоцьких до Петра Юковського. Той 1868 року продав маєток відомому залізничному підприємцю Карлу Федоровичу фон Мекку. Його дружина Надія Філаретівна була пристрасною шанувальницею таланту Петра Чайковського. Ця обставина пов'язала історію містечка з життям видатного композитора.

1876 року Надія фон Мекк заочно зробила невелике музичне замовлення Петру Іллічу. Поміж ними зав'язалося листування, яке дало початок дружбі. Вони ніколи не зустрічалися, не розмовляли одне з одним — таке було їхнє спільне бажання. Тепле та змістовне листування тривало 13 років.

Осінь 1877 р. була важким періодом у житті Чайковського: розлучення, фінансові проблеми. Директор Московської консерваторії Микола Рубінштейн розповів про негаразди, які спіткали генія, Надії Філаретівні — і багата меценатка запропонувала Петру Іллічу щорічну субсидію в 6000 карбованців доти, аж поки він не повернеться в консерваторію. Гроші ці композитор отримував протягом всіх наступних років листування, що дало йому змогу вести незалежний спосіб життя.

Навесні 1878 року Чайковський отримав запрошення приїхати до Браїлова — і відразу ж погодився. Все тут було створене для творчості: чудовий рояль, фісгармонія, ноти та книги. В Браїлові написані перша оркестрова сюїта, опера «Орлеанська діва», п'єси для скрипки, 7 романсів (серед них — «То було ранньою весною», «Средь шумного бала»), серенада Дон Жуана на слова Олексія Толстого, «Пімпінелла». Наступного року Петро Чайковський знову був у Браїлові. У серпні 1879 року він три тижні мешкав на сусідньому хуторі Сьомаки. Влітку 1880 року Чайковський востаннє приїхав сюди. У Сьомаках він написав сім романсів на слова різних авторів.

А влітку 1881 року в Браїлові жив тоді ще молодий французький музикант Клод Дебюссі, якого запросили як домашнього піаніста. Знайомство з родиною фон Мекк мало надзвичайно велике значення в його житті: адже майже все, що створив до того часу Петро Чайковський, звучало в цьому палаці. Дебюссі пам'ятав про це.

• Цукровий завод ТОВ «Кристал», побудований в 1845 р. (не працює);
• ПП «АГРО-ВІЛАМ» (сільське господарство);
• ТОВ «Агро-Кряж-1» (сільське господарство);
• ПАТ «Браїлівське» (сільське господарство);
• Сокоморсовий завод, входить до промислового об'єднання «Укрлікергорілка».(не працює);
• ТОВ "Швейна фабрика «Браїлівчанка», відкрита 1937 р;
• Хлібозавод (не працює);
• Комбікормовий завод, від 1970 р. (не працює)
• Цех з виробництва цегли ТОВ «Кристал»;
• ДП «Монтажник» ТД «Валінор»(газорозподільне підприємство);
• ТОВ «Вінниця — Біо-Енерджі» (виробництво пелет з соломи);
• Комунальне підприємство "Браїлів-комунсервіс (водопостачання, водовідведення, вивезення твердих побутових відходів);
• Браїлівська гідроелектростанція;

Поблизу селища знаходиться залізнична станція Браїлів та залізнична платформа Козачівка.

На станції зупиняються приміські електропоїзди Козятин-Вінниця-Жмеринка та деякі регіональні поїзди.

• Петро-Павлівська церква УПЦ
• Церква Івана Богослова УПЦ
• Свято-Троїцький жіночий монастир УПЦ
• Костел Монастир Отців Місіонерів Салетинів у Браїлові http://brailiv.saletyni.org/ Санктуарій Ісуса Назарянського — Браїлів
• Синагога (непрацююча)
• Музей Чайковського і фон Мекк
• Костел-капличка на території Католицького кладовища
• Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського
• Пам'ятник воїнам-землякам, що загинули в роки Другої світової війни, скульптор А. Німенко
• Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, що загинули під час війни в Афганістані 1979-1989рр..
• Місцевості Браїлова: Центральна частина-Місто, Козачівка, Чмелівка, Сукачівка, Гуральня, Станція, Москалівка, Завалля, Завод та Володимирівка

Пам'ятки природи

• Браїлівський парк
• На схід від Браїлова розташований ландшафтний заказник — Володимирська Дубина
• Скеля Чайковського

• 
  Церква Іоана Богослова
• 
  Свято-Троїцький жіночий монастир
• 
  Костел
• 
  Палац фон Мекк
• 
  Пам’ятник 280 воїнам – односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ
• 
  Братська могила 248 радянських воїнів, загиблих при звільненні селища
• 
  Браїлівський парк

• Гнатенко Костянтин Костянтинович (1961) — український поет, публіцист, телеведучий, співак, композитор, шоумен;
• Забаштанський Володимир Омелянович (1940—2001) — український поет, перекладач, лауреат Шевченківської премії;
• Загрійчук Анатолій Леонідович (1951—2014) — український письменник, священик, педагог;
• Новицький Михайло Валентинович (1963) рос. актор, музикант, художник, громадський діяч;
• Ісраель Галілі (1911—1986) — ізраїльський політик, міністр уряду та член Кнесету.

Від назви міста походять такі прізвища, як Браїловський і Брайловський

• Христюк Ярослав Андрійович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Brahiłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)

Смірнов М. Браїлів: погляд крізь століття: монографія / Микола Анатолійович Смірнов ; наук. ред. Іван Миронович Романюк. — Вінниця: Рогальська І. О., 2016. — 459 с. : іл.

• Браї́лів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.235

• Н. П. Слободенюк. Браїлів // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Офіційний вебсайт Браїлова www.brailov.com
• Браїлів
• Браїлів на сайті Замки та храми України
• maplandia
• Фотополювання. Браїлів