Бригадирівка (Ізюмський район)

Бригади́рівка — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 443 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бригадирівська сільська рада.

село Бригадирівка
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Ізюмський район
Рада Бригадирівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63040090030089910
Облікова картка Бригадирівка 
Основні дані
Населення 443
Площа 1,748 км²
Густота населення 253,43 осіб/км²
Поштовий індекс 64330
Телефонний код +380 5743
Географічні дані
Географічні координати 49°17′38″ пн. ш. 37°22′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 111 м
Водойми р. Сухий Ізюмець
Місцева влада
Адреса ради 64330, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Бригадирівка, вул.Шкільна,1а
Сільський голова Жерновий Володимир Миколайович
Карта
Бригадирівка
Бригадирівка
Бригадирівка
Мапа

Географія

Село Бригадирівка знаходиться біля витоків річки Сухий Ізюмець за 12 км від районного центру, нижче за течією розташоване село Бабенкове. На річці кілька загат.

Історія

Припущення щодо назви

Достовірних фактів, пов’язаних із назвою села, на жаль, не збереглося, але серед старожилів побутує легенда, начебто їхав пан, на прізвище Бригадиров, бричкою через греблю, а віз перекинувся у воду, й панич утопився. Кажуть, так і прозвали відтоді село Бригадирівкою. Існують і авторитетні припущення істориків. У Росії у XVIII столітті словом "бригадир" називався військовий чин. Очевидно, ці землі у давнину належали якомусь воєначальникові.

Новітня історія села

Пам'ятників старовини не збереглося, але старожили ще пам'ятають стареньку дерев'яну церкву. У 1932 році приїхав якийсь чиновник (прізвища його не пам'ятають), зібрав чоловіків і дав завдання розібрати церкву. Будівлю розібрали, перевезли волами в центр села і побудували з того матеріалу клуб, а пізніше обіклали його цеглою. Той клуб діє і по сьогодні.

Бригадирівка є центром сільської ради, до складу якої входять Бабенкове, Липчанівка, Федорівка, а до 1967 року були підпорядковані ще Вільне, Водорезівка, Тернівка, Забаштівка та Червоний Хлібороб (останніх двох сьогодні не існує).

24 червня 1942 року село було окуповане під час Другої світової війни, а 8 лютого 1943 року село звільнили вояки 686-го та 48-го стрілецького полку, 723-го авіаційного полку та 13-ї гаубичної бригади радянських військ.

1953 року загиблим у війні бригадирівцям поставили пам'ятник (скульптори О. Супрун та А. Білостоцький), а 1970 року на пам'ятнику було встановлено мармурову меморіальну дошку з прізвищами полеглих у боях за село воїнів. 23 листопада 1969 року за рішенням парткому та правління колгоспу «Прапор комунізму» підписано протокол щодо побудови меморіальної стели на честь полеглих на фронтах війни. Було увічнено пам'ять про 222 чоловік. На стелі вирізьблено барельєф, на якому зображено Героя Радянського Союзу Микиту Васильовича Гомоненка.

У післявоєнні роки у селі було створено колгосп «Всесвітній Жовтень», який мав 2221 га земельних угідь, займався вирощуванням зернових культур та буряків. У селі працював млин, механічні майстерні. У селі є загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 417 осіб, з яких 185 чоловіків та 232 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 447 осіб[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

МоваВідсоток
українська 94,58 %
російська 4,51 %
молдовська 0,23 %
інші 0,68 %

Економіка
  • Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа.

Відомі люди

Примітки
  1. «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 4-5(укр.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

    Посилання


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.