Бабенкове (Ізюмський район)

Бабе́нкове (раніше Злодіївка) село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 429 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бригадирівська сільська рада.

село Бабенкове
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Ізюмський район
Рада Бригадирівська сільська рада
Облікова картка Бабенкове 
Основні дані
Колишня назва Злодіївка
Населення 429
Площа 1,294 км²
Густота населення 331,53 осіб/км²
Поштовий індекс 64318
Телефонний код +380 5743
Географічні дані
Географічні координати 49°15′05″ пн. ш. 37°20′16″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
93 м
Водойми Сухий Ізюмець
Місцева влада
Адреса ради 64330, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Бригадирівка, вул.Шкільна,1а
Сільський голова Жерновий Володимир Миколайович
Карта
Бабенкове
Бабенкове
Бабенкове
Мапа

Географія

Село Бабенково знаходиться на ріці Сухий Ізюмець, за 7 кілометрів від міста Ізюм, вище за течією, на відстані 2 км знаходиться село Бригадирівка, західніше — колишнє село Водорезівка.

На відстані одного кілометру проходить автомобільна траса до міста Ізюм Р79.

Історія

Злодіївка

Достовірних фактів пов'язаних із назвою села не збереглося, але за народними переказами збереглася легенда. Три століття тому в селі оселилася чаклунка. На той час чари прирівнювалися до злодійства. От і причепилася до відьми назва «злодійка», а хутір довгий час називали Злодіївкою. Землі були родючими і швидко заселилися панами. Досі збереглися назви ярків, де вони мешкали: Йосипівський, Греково, Фесівка. У 1910 році через місто Ізюм було прокладено залізницю і село почало активно забудовуватися.

Бабенкове

Існує кілька версій пов'язаних з перейменуванням села. Перша версія: назва Злодіївка була не до вподоби. Селяни вирішили перейменувати село на Бабенкове. Друга версія: боялися, що ця назва може накликати біду. Третя — служив на цих землях козак Бабенко і за добру службу йому подарували хутір, який і назвали на його честь. Проте, серед істориків немає однозначних висновків з приводу назви.

Село розміщене поблизу річки Сухий Ізюмець і налічує 177 дворів. Населення становить 429 чоловік.

Радянська окупація почалась у 1918 році, того ж року було створено і перший колгосп.

Під час радянської окупації було збудовано фельдшерсько-акушерський пункт, крамницю та початкову школу та сільський клуб з бібліотекою.

Оскільки село поруч із містом, то робітників було більше, ніж колгоспників. У селі діяла філія заводу будматеріалів — видобували крейду та вапно.

На сьогодні ці землі орендують ПП «Золота нива», АПК «Хлібопродукт», ТОВ «Югран». У центрі села є братська могила загиблим воїнам, які полегли у роки Другої світової війни.[1]

У 2004 році було ліквідовано молочно-товарну ферму.

У 2009 році було закрито місцеву школу.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 455 осіб, з яких 218 чоловіків та 237 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 429 осіб[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

МоваВідсоток
українська 93,01 %
російська 6,53 %
молдовська 0,23 %
інші 0,23 %

Об'єкти соціальної сфери

  • Клуб.
  • Бібліотека.

Відомі люди

Уродженці села:

Примітки

  1. Статтю створено за матеріалом завідувачки Бабенківської сільської бібліотеки С. Перевозник. «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 2(укр.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

    Посилання


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.