Бронебійний підкаліберний оперений снаряд з відкидним піддоном
Armour-piercing fin-stabilized discarding-sabot (APFSDS —Бронебійний підкаліберний оперений снаряд з відкидним піддоном) є типом бронебійного снаряда який використовують для атаки сучасної бронетехники. Як озброєння сучасних основних бойових танків перевищує armour-piercing discarding sabot (APDS — бронебійний підкаліберний снаряд), який до сих пір використовують у збройних системах дрібних і середніх калібрів.
Історія
Бронебійний підкаліберний снаряд (APDS) спочатку був основною конструкцією для бронебійних снарядів які використовують кінетичну енергію для пробивання броні. Основною ідеєю було створення довгого та тонкого пострілу де вся кінетична енергія сконцентрована на малій площі. Як правило це довгий, тонкий стрижень який нестійкий у аеродинамічному плані; він має тенденцію завалюватися і не дуже точний. Традиційні снаряди стабілізуються у польоті завдяки нарізам у стволі гармати, якій надають снаряду обертовий рух. До певної межі це дуже ефективно, але якщо довжина снаряда у шість або сім разів перевищує його діаметр, нарізи стають менш ефективні. Для стабільності необхідно додати оперення схоже на оперення стріли. При стрільбі з нарізної гармати зменшується ефективність цих снарядів (нарізи перетворюють частину лінійної кінетичної енергії у кінетичну енергію обертання, що призводить до зниження швидкості і ударної енергії снаряда) тому ними загалом стріляють з гладкоствольних гармат, загалом такі типи снарядів використовують Китай, Ізраїль, Італія, Японія, Франція, Німеччина,Туреччина, Росія та Сполучені Штати на своїх танках.
Інша причина використання гладкоствольних гармат полягає у використання кумулятивних зарядів HEAT які втрачають ефективність при обертанні. APFSDS можна стріляти з нарізних гармат, але піддон має особливу конструкцію яка максимально унеможливлює обертання ударного стрижня. Нарізні гармати стоять на озброєнні деяких країн до сих пір (наприклад, Велика Британія та Індія) тому, що з них можна стріляти іншими видами боєприпасів, наприклад, БФС, з великою точністю. Проте, при постійному використання снарядів APFSDS наріз зношуються і через це гармата потребує частішого обслуговування.
Конструкція
Бронебійні снаряди сучасних танків мають 2–3 см у діаметрі та довжину 50–60 см; але сучасні тенденцію спрямовані на зменшення діаметра і збільшення довжини. Проте створення важких видів динамічної броні, наприклад, радянської, пізніше російської, броні Контакт-5 яка створена для відхилення довгих стрижнів, призвела до відмови від такої тенденції у сучасних американських снарядах. Для максимального впливу кінетичної енергії на ціль, ударні стрижні роблять з густих матеріалів, таких як карбід вольфраму або сплав зі збідненого урану (Staballoy). Твердість стрижня менш важлива, але основним фактором проникнення залишається тертя. Оскільки збіднений уран не дуже твердий, тому він легований з нікелем, цинком або обома одразу. Уран — пірофор; розжарені фрагменти ударного стрижня загоряються після удару при контакті з повітрям, підпалюючи пальне та/або боєзапас, тим самим компенсуючи відсутність вибухівки у боєголовці. Крім того осереддя зі збідненого урану має смугу адіабатичного зсуву. Загальна неправильне уявлення полягає в тому, що під час удару, викликають постійний зсув матеріалу вздовж осереддя, зберігаючи конічну форму наконечника, у той час як інші матеріали, наприклад, безоболонковий вольфрамовий стрижень деформується створюючи менш ефективний округлий профіль, такий ефект називається «mushrooming» (шляпка гриба). Насправді, формування смуг адіабатичного зсуву допомагає сколювати зайвий матеріал при формуванні «шляпки гриба» зменшуючи наконечник. Тести показали, що отвір зроблений осереддям зі збідненого урану менший за діаметром від такого ж вольфрамового.[1]
Зазвичай швидкість снаряда APFSDS у різних виробників різна і залежить від довжини ствола. Типовим прикладом є американський снаряд General Dynamics KEW-A1 який має дулову швидкість у 1,740 m/s (5,700 ft/s).[2] Для порівняння швидкість звичайного гвинтівкового набою становить 914 м/с. Зазвичай швидкість снаряда APFSDS коливається в діапазоні від 1,400 до 1,900 м/с. Піддон також рухається з великою швидкістю на відстань у кілька сотень метрів і може бути летальним для піхоти і пошкодити легку техніку.
Боєприпаси для стрілецької зброї які схожі на снаряди APFSDS мають назву flechette. Гвинтівкові флешетти, індивідуальна зброя спеціального призначення, розроблялися для армії США, але проект було закрито.
Див. також
- Компактна бронебійна ракета
- Глибина проникнення
- MGM-166 LOSAT
Примітки
- Adiabatic Shear Banding in Axisymmetric Impact and Penetration Problems. J. B. Stevens and R. C. Batra. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 18 липня 2016.
- 120mm Tank Gun KE Ammunition. Defense Update. 22 листопада 2006. Архів оригіналу за 5 серпня 2007. Процитовано 3 вересня 2007.