Бронзит
Бронзи́т — мінерал магматичних і метаморфічних порід.
Бронзит | |
---|---|
Бронзит у поляризованому світлі | |
Ідентифікація | |
Колір | бурий, зеленкуватий |
Твердість | 5—6 |
Густина | бл. 3.3 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | бронза |
Загальний опис
Бронзит — проміжний член мінерального виду енстатит-феросиліт (Mg,Fe)SiO3, який містить 10-30 % феросилітового (Fe[SiO3]) компонента. Залізистий енстатит.
Колір бурий, зеленкуватий. Має бронзоподібний субметалевий блиск на поверхні розщеплення[1]. Вміст заліза обумовлює явище шилеризації (гри кольорів). Показник заломлення збільшується із вмістом заліза.
Твердість 5 — 6.
Густина бл. 3,3 — 3,4.
Використання
Бронзит використовують для виготовлення невеликих декоративних предметів. Він часто має відчутну волокнисту структуру, і коли це виражено, він має певну схожість з котячим оком. Маси досить великі для різання знаходяться в норитах Купферберга (нім. Kupferberg — місто в Німеччині, розташоване в землі Баварія) в горах Фіхтельгебірге (Fichtelgebirge), і в Штирії, південний схід Австрії).
Бронзит цінується колекціонерами, іноді кристали використовуються для ювелірних цілей.
Різновиди
Розрізняють:
- бронзит-авгіт (те саме, що енстатит-авгіт);
- бронзит ванадіїстий (товстотаблитчаста відміна діалагу, яка містить до 4 % V2O3);
- бронзит кальціїстий (нестійка форма бронзиту, яка містить до 9 % Ca[SiO3]);
- бронцита (іспанська назва бронзиту).
Див. також
Примітки
- Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер знаходиться у суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Bronzite» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 4 Cambridge University Press p. 641 (англ.)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бронзит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бронзит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.