Енстатит

Енстати́т (рос. энстатит; англ. enstatite; нім. Enstatit m) — породотвірний мінерал сімейства піроксенів. Силікат ланцюжкової будови.

Енстатит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1988 s.p.
Хімічна формула MgSiO₃
Клас мінералу силікати
Nickel-Strunz 10 9.DA.05[3]
Dana 8 65.1.2.1
Ідентифікація
Колір білий, сірий, жовтуватий, коричнюватий, зеленуватий
Сингонія ромбічна
Просторова група кристалографічна група 61d[4]
Спайність хороша по призмі під кутом 90°
Твердість 5,5
Блиск скляний
Колір риси сірий
Густина 3,2—3,5
Інші характеристики
Названо на честь супротивник[5]
 Енстатит у Вікісховищі

Етимологія та історія

Назва походить від грецького enstates — противник, супротивник, що пов'язано з його тугоплавкістю (Gustav Adolf Kenngott, 1855).

Загальний опис

Хімічна формула: Mg2[Si2O6]. Склад у %: MgO — 39,97; SiO2 — 60,03.

Е. часто містить домішки Fe2O3 (до 1,5 %), Cr2О3 (до 0,5 %), TiO2 (до 0,2 %), MnO (до 0,4 %), CaO (до 2 %), іноді NiO (до 0,07 %), Al2O3 (0,7-2,7 %).

Сингонія ромбічна.

Форми виділення — масивні зернисті або пластинчаті агрегати; кристали рідкісні.

Колір білий, сірий, жовтуватий, коричнюватий, зеленуватий. Непрозорий. Блиск скляний.

Спайність хороша по призмі під кутом бл. 88°.

Твердість 5,5. Густина 3,2—3,5. Крихкий.

Походження енстатиту магматичне, рідше метаморфічне. Типовий мінерал багатих на магній основних магматичних порід. Зустрічається також у кристалічних сланцях і деяких кам'яних та залізних метеоритах. Беззалізистий енстатит знайшов практичне застосування як багатофункціональний діелектрик.

Різновиди

Розрізняють:

  • енстатит-авгіт (моноклінний піроксен, проміжний за складом між авгітом і енстатитом);
  • енстатит-гіперстен (мінеральний вид ромбічних піроксенів ланцюжкової будови — (Mg, Fe)2[Si2O6]; склад і властивості змінюються від магніїстого (енстатит) до залізистого (гіперстен) різновидів);
  • енстатит-діопсид (діопсид магніїстий);
  • енстатит залізний (гіперстен);
  • енстатит-феросиліт (мінеральний вид змінного складу — (Mg, Fe2+)[Si2O6], склад і властивості якого змінюються від крайнього магніїстого члену естатиту — Mg2[Si2O6] до крайнього залізистого члену феросиліту — (Fe+2)2[Si2O6].

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Gottardi G., Zussman J., Seifert F. et al. Nomenclature of Pyroxenes // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1988. — Vol. 73. — P. 1123–1133. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
  3. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  4. mineralienatlas.de
  5. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Енстатит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Енстатит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.