Брусилівська волость

Брусилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту Київської губернії з центром у містечку Брусилів.

Брусилівська волость
Центр Брусилів
Площа 21 158 (1886)
Населення 12 873 осіб (1886)
Густота 55.7 осіб / км²
Попередники Брусилівська волость Київського воєводства
Наступники Брусилівський район

Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 11 сільських громад. Населення — 12873 осіб (6397 чоловічої статі та 6476 — жіночої), 1141 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10131 8753
Приватної власності 10753 5357
Казенної власності 1
Іншої власності 273 211
Загалом 21158 14321

Поселення волості:

  • Брусилів — колишнє власницьке містечко при річці Здвиж за 32 версти від повітового міста, 2061 особа, 247 дворів, 2 православні церкви, костел, ліквідований капуцинський монастир, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, богодільня, 13 постоялих будинків, 82 лавки, базари по п'ятницях і неділях, 11 ярмарків, пивоварний і винокурний заводи.
  • Дивин — колишнє власницьке село при болоті Жарка, 1326 осіб, 183 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка.
  • Морозівка — колишнє власницьке село, 382 особи, 47 дворів, каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Соловіївка — колишнє власницьке село, 2894 особи, 323 двори, православна церква, школа, 6 постоялих будинків, лавка.
  • Вільшка — колишнє власницьке село при болоті, 662 особи, 70 дворів, постоялий будинок, лавка.
  • Хомутець — колишнє власницьке село при болоті, 775 осіб, 87 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 1909 року Ярема Силович Андрусевич[2];
  • 19101912 роках Михайло Логвинович Остапенко[3],[4];
  • 19131915 роках Лука Іванович Савченко[5],[6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.