Брюс Яків Вілімович

Яків Вілімович Брюс[1] (рос. Яков Вилимович Брюс, англ. Jacob (James) Daniel Bruce; 1669, Москва — 19 (30) квітня 1735, садиба Глинки, (нині Щолковський район Московської області)) — російський державний діяч, військовий і вчений, інженер і фортифікатор, один з найближчих сподвижників Петра I, представник знатного шотландського роду Брюсів, молодший брат Романа Вілімовича Брюса, перший обер-комендант Санкт-Петербурга.

Яків Вілімович Брюс
Портрет Я. Брюса, 1710-ті рр. Ермітаж.
Портрет Я. Брюса, 1710-ті рр. Ермітаж.
Народився 1669(1669)
Москва
Помер 19 (30) квітня 1735(1735-04-30)
садиба Глинки
Поховання Москва
Місце проживання садиба Глинки, Підмосков'я
Країна Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність астроном, офіцер, політик
Галузь астрономія, математика, картографія,
Заклад Навігацька школа в Москві
Звання військове звання фельдмаршал
Відомий завдяки: складання і друкування календарів
Рід House of Bruce (Russian)d
Батько William Bruced
Брати, сестри Роберт Брюс
Нагороди
 Брюс Яків Вілімович у Вікісховищі

Біографія
  • Походить з давнього королівського роду. Предки Брюсів правили Шотландією у 14 столітті.
  • З 1649 р. батько Я. Брюса (Вілім Роберт) оселився в Московії.

Брав участь у Кримських (1687, 1689) і в Азовських (1695, 1696) походах Петра I, брав участь у становленні російської артилерії під час Північної війни. За командування російською артилерією в Полтавській битві 1709 був удостоєний ордена Андрія Первозванного.

  • У 1714 р. звинувачений в розкраданні казни і звільнений від покарання за особистим розпорядженням Петра I.
  • у 1716 р. залучений до укладання військового артикулу.

З 1717 р. призначений сенатором і президентом Берг- і Мануфактур-колегій.

  • Генерал-фельдмаршал (1726). Того ж року подав у відставку і цілком присвятив себе науці.

Енциклопедист Яків Брюс

Брюс був одним з найосвіченіших людей Росії, природодослідником і астрономом, і володів найбільшою приватною бібліотекою, що налічувала близько 1500 томів, майже виключно науково-технічного і довідкового змісту. У 1696 ним була складена «Карта земель від Москви до Малої Азії». Сам багато читав і вів щоденники.

Яків Брюс вільно володів шістьма європейськими мовами. За наказом царя займався перекладами з іноземних мов видань по фортифікації, артилерії, математиці, фармакології, географії тощо.

У 1697 р. Брюса залучили до Великого посольства, в складі якого відбув у Голландію. За кордоном вдосконалював свої знання з математики, фортифікації, вивчав монетну справу. Пізніше Брюсі цар Петро І керуватимуть грошовою реформою в Росії, а Брюс стане головою Монетного двору.

Брюс підтримував приятельскі стосунки з відомим математиком і науковцем на ім'я Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (1646—1716).

У 1699 організував за вказівкою Петра I «навігацьку школу» — перший навчальний заклад в Росії, в якому вивчалася астрономія. У 1702 школа була переведена в 64-метрову Сухареву вежу. У одному з верхніх поверхів башти Брюс влаштував першу в Росії астрономічну обсерваторію, обладнану «зоровими» трубами, секторами і квадрантами, величезним зоряним глобусом роботи В. Блеу. Школа містилася в Сухаревій вежі, що була побудована в 1695 і сильно контрастувала з архітектурою патріархальної Москви. Можливо, саме тому народна поголоска приписувала Брюсу славу чорнокнижника і чарівника.

У 1703 Брюс переїхав до Петербургу, де редагував щорічник «Календар, або месяцеслов» і продовжував астрономічні спостереження. Склав карту зоряного неба — «Глобус небесний іже про сферу небесную» (1707). Переклав російською мовою «Космотеорос» X.Гюйгенса і написав передмову до нього. Це перша книга російською мовою з викладом учення М.Коперника. Під керівництвом Брюса бібліотекарем В. Куприяновим був складений сторічний календар на 6 окремих листах, виданий в 1709—1715. Це один з перших друкарських календарів Росії, що містить астрономічні, астрологічні, метеорологічні і інші відомості. Брюс зібрав цінну бібліотеку, яку заповідав Петербурзькій АН.

Брав участь у закладці Санкт-Петербурга 16 травня 1703 року. Є автором зодіакального радіально-кільцевого планування Москви.

Упорядник і видавець довідково-астрологічного «Брюсова календаря».

Садиба Глинки

У 1726 вийшов у відставку в чині генерал-фельдмаршала і поселився в Глинках неподалік Москви. Село належало Долгорукову і було розташоване в місті впадіння річки Ворі в Клязьму.

Це була вельможна садиба нового типу. Відомий інженер і фортифікатор, Брюс самостійно склав проект і керував будівництвом господського дому(палацу), флігелів, ставка. Усі будівлі садиби вибудовані з цегли, що було перешкодою пожежам і надало садибним будівлям довготривалості. За винятком зруйнованої і перебудованої за СРСР церкви, будівлі дійшли до 21 століття. Використовуються як санаторій.

Садиба мала сад бароко, один з перших в Підмосков'ї.

Його «кабінет курйозних речей» був єдиним у своєму роді в Росії і після смерті Брюса влився в кунсткамеру Академії наук Петербурга.

Смерть

Яків Брюс помер в садибі. Але був похований в Москві в Німецькій слободі в кірсі Св. Михайла. Кірха зруйнована у 1930-ті роки, під час перебудов території знайдено старий саркофаг з поховання Я. Брюса і речі в труні (військові ботфорти, зірка ордену Андрія Первозваного тощо). Вони реставровані і передані на збереження в Державний історичний музей в Москві.

Див. також

Примітки
  1. Брюс // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.