Брідок (Новоград-Волинський район)

Брідо́к — село в Україні, в Ємільчинській селищній територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області. Населення становить 61 особу.

село Брідок
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130070049166
Основні дані
Населення 61
Площа 0,5 км²
Густота населення 122 осіб/км²
Поштовий індекс 11259[1]
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°41′04″ пн. ш. 27°53′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 221 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11201
Карта
Брідок
Брідок
Мапа

Географія

Межує на півночі з Маринівкою, на північному сході з Симонами, на півдні з Червоним Бором, на південному заході з Катюхою, на заході з Старою Гутою, на північному заході з Мар`янівкою.

На північно-західній околиці села є ставок. Площа водного дзеркала 40,07 га.[2]

Історія

Поселення засноване в першій пол. XIX століття.

До 7 червня 1946 поселення мало назву Клярин, Кляра, Клярівка (пол. Klarówka),[3] від імені власниці — Клари Врочинської (пол. Klara Wroczyńska z d. von Zeemann), яка разом з чоловіком Томашем-Давидом Врочинським гербу Любич (пол. Tomasz Dawid Wroczyński h. Lubicz) у 1840-х роках придбала навколишні землі.[4]

По смерті Томаша Врочинського, в 1865 році землі Клярівки продав колоністам по частинах його син Адольф-Домінік, більшість з яких придбав купець Христофор Кравцов.

У 1906 році — слобода Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 83 верст, від волості 10. Дворів 34, мешканців 282[5].

Під час загострення сталінських репресій проти українського народу в період 1920—1940 років минулого століття органами НКВС було безпідставно заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 13 мешканців слободи Клярин, з яких 5 чоловік розстріляно. Нині всі жертви тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена відомі[6].

Впродовж 1945—1947 років в околицях села діяла боївка Української Повстанської Армії «Ярославенко» під керівництвом Петра Ліщука. Кілька ночей воїни УПА переховувались в хаті голови колгоспу «Пролетарська Правда» Жовновського Франца Тимофійовича[7].

До 29 березня 2017 року село підпорядковувалось Симонівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області[8].

Примітки
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
  2. Ставки та водосховища Житомирської області. Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник / Упоряд. Р. Ю. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник; Ред. кол.: Рафальський І. О. (голова), Будішевська В. В. (секретар), Бовсунівська О. Г., Дудніченко Ж. В., Мокрицький Г. П., Савченко Н. М., Свєтлова Л. П., Шимченко Н. Г. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області. ‒ Житомир: Вид-во "Волинь", 2007. ‒ 620 с.
  4. ДАЖО, Фонд 118, опис 14, справа 38
  5. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  6. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область.
  7. Слідча справа № 29660-п, Архів УСБУ в Житомирській обл., с.13-16.
  8. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 4 грудня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.