Будинок Голованя

Микола Головань народився у селі Теремно 1943 року. Мати, Юзефа, була полькою, батько, Микита, переїхав на Волинь із Одеси. Батьки хотіли, аби їхній син став художником, він відвідував луцький Будинок піонерів (нині – Палац учнівської молоді), де його вчителем був Петро Синзюк[1].

Вчитися скульптурі почав у 1959 році у Львівському мистецькому училищі імені Івана Труша. Після закінчення навчання в 1965 році повернувся до Луцька, де в батьківському обійсті, розташованому в районі Теремного, створив перші авторські скульптури. Пізніше обійстя було знесено, а родина Миколи Голованя отримала квартиру. Частину своїх скульптур Головань вирішив подарувати місту для облаштування Центрального парку Луцька. Після цього скульптор звернувся до тодішнього голови Луцького міськвиконкому Юрія Сулівіна з проханням виділити йому ділянку землі для облаштування майстерні. Таку ділянку було надано на березі Стиру[1].

Проєкт будівлі розробив у 1980 році архітектор Ростислав Метельницький. За його задумом, Микола Головань міг прикрашати будинок на свій розсуд власними скульптурами, барельєфами тощо. Спочатку діяльність скульптора наражалася на перевірки влади, але в часи Перебудови будинок почав набувати сучасного вигляду — рясно прикрашеної як зовні, так і всередині, споруди. Будинок належить заповіднику та не приватизований скульптором[2]. Будинок і подвір'я відкриті для нерегулярних екскурсій, які проводив сам Микола Головань[3]. Також скульптор прикрасив своїми роботами вулицю Лесі Українки, Центральний парк та в інші куточки Луцька[1].

У 2001 році скульптор втратив сина, який помер через інфаркт. У 2016 році Головань отримав звання «Почесний громадянин міста Луцька»[1]. В 2021 короткометражний фільм про його будинок та інші роботи ввійшов до короткого листа Канського фестивалю короткометражних фільмів[4].

Микола Головань помер 1 лютого 2022 року[5]. Його дружина Тамара згодом повідомила про плани відкрити в будинку музей[6].

Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні й бетонні скульптури різних стилів. На багатьох зображено міфічні (такі як Атлант, Феміда) та релігійні фігури (Христос, Богоматір, апостоли, янголи), алегоричні зображення (лицарі, леви, монахи), а також відомі історичні постаті, пов'язані з Луцьком — князі Любарт і Вітовт, Данило Братковський[7].

Загалом будинок і територія навколо містять понад 500 творів. Сам автор волів називати свій будинок «будинком-вернісажем». Над входом розміщений родинний вензель — Н. М. Г. На фронтоні будинку розташовано барельєф із зображенням членів сім'ї скульптора: самого Миколи Голованя, дружини, дочки та сина. Вагою він — півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковика. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї розташовано безліч різних деталей — брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, що ще не знайшли свого місця в композиції[7].

Будинок має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині. Зокрема, всередині розташована інкрустована каменем і деревиною кухня з масивним кованим каміном[7].

Обнесений будинок камінною огорожею, зовні якої також розташовано низку скульптур. Головна з них — скульптура Мадонни з немовлям, яка стоїть на самому березі Стиру[7].

• 
  Будинок Голованя, вид з боку Стиру
• 
  Вхід до будинку
• 
  Барельєф фронтону

• 
  Ваза з трояндою та барельєфи на подвір'ї
• 
  Фрагмент огорожі
• 
  Композиція на подвір'ї
• 
  Скульптура кентавра
• 
  Барельєфи в огорожі
• 
  Скульптура монаха
• 
  Скульптура-бовван

• Київський будинок з химерами
• Харківський будинок з химерами

• Фоторепортаж про Будинок Голованя // Стилос.інфо
• Микола Головань// Галерея мистецтв
• Дім Голованя потрапив до списку волинських чудес // «Газета по-українськи» № 570 за 14 березня 2008 року
• Не будинок, а диво-палац // Волинь, № 857 від 25 жовтня 2008 року