Будинок бакинських ханів

Будинок бакинських ханів (азерб. Bakı xanlarının evi) — архітектурний комплекс в історичному центрі міста Баку Ічері-шехер, зліва від Шемахинських воріт[1] . До складу комплексу входить п'ять замкнутих дворів[2] .

Будинок бакинських ханів

40°22′ пн. ш. 49°50′ сх. д.
Країна  Азербайджан
Розташування Старе місто (Баку)
Тип будівля
Площа 20 га
Стиль Shirvan-Absheron architectural schoold
Статус  Пам'ятка історії та культури національного значення

Будинок бакинських ханів
Будинок бакинських ханів (Азербайджан)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

У 1806 році після того як Бакинське ханство було приєднано до Російської імперії в приміщеннях комплексу був розташований російський військовий гарнізон. До недавнього часу тут розташовувалася військова комендатура[1]. В одному з дворів комплексу колись був фруктовий сад з басейном в центрі[2]. Цей сад є єдиним прикладом наявності великого зеленого масиву в середньовічному Баку. Він відомий зі збережених документів . До наших днів зберігся портал і відреставрована маленька мечеть. Біля фортечних стін міста на території комплексу розташована підземна лазня .

У 1980-х роках постало питання про відновлення комплексу[2]. У 1985 1986 роках на частини території Будинку бакинських ханів провели археологічні розкопки, в ході яких вдалося виявити водопровід і підземні архітектурні будови, а також велику кількість зразків матеріальної культури[1] . В ході ж реставрації, проведеної організацією «Барпачі» була вщент зруйнована права частина комплексу. У 2008 році, за словами заступника Товариства охорони пам'яток історії та культури Азербайджану Вагіфа Асадова, вже був готовий проект відновлення Будинку бакинських ханів, який знаходився в організації «Azerbarpalahija»[3] . Нині комплекс перебуває в напівзруйнованому стані.

Примітки

  1. Памятники Национального значения. Официальный сайт Управления государственного историко-архитектурного заповедника Ичери-Шехер. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2015.
  2. Мамедбеков К. Г.  // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. Серия литературы, языка и искусства.  1984. № 4. С. 95.
  3. Рагимова Р.  // 1news.az.  2008. — 6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.