Будинок на вулиці Вірменській, 21 (Львів)

Будинок на вулиці Вірменській, 21

49°50′36″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д.
Тип будівля і пам'ятка архітектури
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Львів
Архітектурний стиль ампір
Скульптор Гарман Вітвер
Матеріал цегла
Ідентифікатори й посилання
Будинок на вулиці Вірменській, 21 (Львів) (Україна)
 Будинок на вулиці Вірменській, 21 у Вікісховищі

Будинок на вулиці Вірменській, 21 (конскрипційний № 123[1]; інші адреси — вул. Друкарська, 6, вул. Лесі Українки, 24[1]) — житловий будинок XVII—XIX століть[2], розташований в історичному центрі Львова, між вулицями Вірменською, Друкарською та Лесі Українки. Протягом існування неодноразово перебудовувався, внаслідок чого складається з двох різних за поверховістю та оздобленням будинків, які окремо внесені до реєстру пам'яток архітектури національного значення: будинок по вулиці Вірменській має охоронний № 1255, будинок по вулиці Лесі Українки — № 1291.

Історія

Будинок зведений у XVII столітті, належав вірменській[3] родині Ходзенкових (Ходзенковичів), у 1630—1649 роках фігурує в історичних джерелах як кам'яниця Ходзенкової Лукашової, у 1655—1767 роках — як кам'яниця Ходзенківська (Ходзенковичівська). Первісно головний фасад виходив на вулицю Вірменську і в 1810-х роках, під час перебудови був прикрашений горельєфами роботи Гартмана Вітвера[1][4][2]. У середині XIX століття міська влада знесла кам'яницю Якубовичів, що стояла ліворуч, з метою продовження вулиці Друкарської до площі Данила Галицького, так будинок № 21 отримав новий фасад з боку Друкарської.

Станом на 1860 рік будинок належав Іполітові та Пауліні Ольшевським, які того року здійснили значну реконструкцію будинку, внаслідок якої він отримав бічні крила[3].

Станом на 1871 рік власником будинку був Лайзер Хірер, у 1889 році — Хає Поссамент[1]. У 1894 році будинок купив Герман (Герш) Райсс, 1898 року він провів чергову реконструкцію будинку, проект якої підготував архітектор Міхал Фехтер[3]. Після реконструкції будинок набув сучасного вигляду, а з боку вулиці Друкарської біля бічних крил були облаштовані два симетричних під'їзди, як отримали нові адреси — Друкарська, 6 і 6-А[3].

У 1934 році власниками будинку значилися Нафталі Фрідман і доктор Ізидор Крон[1]. За часів Польської республіки у будинку розташовувався торговий дім «Польмет», друкарня Штокеля і гуртівня шкір Зайфельда[5].

У 1989 році в будинку розмістилося Львівське товариство української мови імені Тараса Шевченка, пізніше реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. У 1990 році на розі будинку встановили меморіальну дошку з барельєфним портретом Тараса Шевченка, присвячену цим подіям[1].

У 2000-х—2010-х роках на першому поверсі будинку діяв дегустаційний зал «Масандра», у 2008 році біля входу встановили металеву скульптуру, яка символізувала любителя вина. У 2013 році проведена реконструкція фасаду з боку вулиці Друкарської[3].

Опис

Будинок займає ділянку між вулицями Вірменська і Лесі Українки, має три поверхи з боку вулиці Вірменської та чотири — з боку вулиць Друкарської та Лесі Українки. Цегляний, тинькований, П-подібний у плані (два крила утворюють курдонер з боку вулиці Друкарської).

Частина по вулиці Вірменській, 21

Головний фасад, що виходить на вулицю Вірменську, триосьовий, тинькований, оздоблений у стилях ампір і класицизм, завершується карнизом і доричним фризом із тригліфами та метопами з розетами. Між вікнами третього і другого поверху — рельєфний фриз із орнаментом у вигляді рогів достатку із букетами троянд, в центрі — горельєфне зображення грецьких богів Афіни та Марса[4], які тримають герб[1] — картуш із геральдичним щитом, на якому розміщені два шоломи з закритими забралами, під щитом — військова атрибутика: барабан, шолом, щит, дві гармати з ядрами. Під вікнами другого поверху вміщені горельєфні підвіконні тафлі, із зображенням німф, що відпочивають[1], або, за певним припущенням — це алегоричне зображення богині краси Афродіти (Венери), в оточенні дерев та амурів, на середній тафлі також зображено вовка, на крайній правій — німфу, що грає на музичному інструменті[6]. Горельєфи відрізняються ретельно проробленими елементами (одяг, тіло, зачіска тощо)[7].

Будинок № 21 по вулиці Вірменській — один із небагатьох у Львові будинків у стилі ампір[8].

Частина по вулиці Лесі Українки, 24 (Друкарській, 6—6а)

Бічний фасад, що виходить на вулицю Друкарську, майже не має оздоблення, адже утворився від межової стіни будинку при прокладанні вулиці Друкарської[1]. Ця частина будинку чотириповерхова, Г-подібна у плані, цегляна. Фасад з боку Друкарської між другим і третім поверхами розділений міжповерховим карнизом. Нижня частина (перший і другий поверхи) практично не оздоблені, верхня частина розчленована вертикально широкими міжвіконними лізенами, вікна третього і четвертого поверхів прикрашені скромними лиштвами, на третьому поверсі — додатково прямими сандриками, завершується фасад вузьким аркатурним поясом і карнизом. На південній стіні фасаду, на третьому і четвертому поверхах — невеликі балкони на фігурних кронштейнах та з кованими металевими ґратами. Вхідні двері дерев'яні, розташовані симетрично по краях бічного фасаду. Як і балкони, двері мають оформлення, характерне для кінця XIX століття.

Фасад з боку вулиці Лесі Українки чотиривіконний, додатково укріплений контрфорсами[9] та має аналогічну двоярусну композицію, вікна четвертого поверху прикрашені замковими каменями, під карнизом — зубчастий фриз.

Внутрішнє планування — секційне, з анфіладним розміщенням кімнат. Дерев'яна огорожа сходової клітини має ознаки історизму[3].

Галерея
  • Горельєф на фризі чолового фасаду
  • Горельєфні вставки під вікнами чолового фасаду: крайня ліва
  • Горельєфні вставки під вікнами чолового фасаду: центральна
  • Горельєфні вставки під вікнами чолового фасаду: крайня права
  • Фриз на чоловому фасаді
  • Фасад з боку вулиці Друкарської
  • Вхідні двері
  • Сходова клітка
  • Фасад з боку вулиці Лесі Українки

Примітки
  1. Мельник І., 2011, с. 247.
  2. ПГиА, 1985, с. 21.
  3. Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Друкарська, 6а — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 лютого 2020 року.
  4. Архітектура Львова, 2008, с. 211.
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 26.
  6. Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1.
  7. Архітектура Львова, 2008, с. 222.
  8. Мельник Б., 2006, с. 151.
  9. ПГиА, 1985, с. 31.

Джерела
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2006. — 272 с. — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстрированный справочник-каталог / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. — 8000 прим. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.