Бужани (село)
Бужа́ни — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1086 осіб. В селі працює школа І—ІІІ ст., заснована 1967 року.
село Бужани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Луцький район |
Рада | Мар'янівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 1086 |
Площа | 23,3 км² |
Густота населення | 46,61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45770 |
Телефонний код | +380 3379 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°21′48″ пн. ш. 24°48′45″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
206 м |
Водойми | р. Судилівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Незалежності, 26, смт Мар'янівка, Горохівський р-н, Волинська обл., 45744 староста — вул. Центральна, с. Бужани, Горохівський р-н, Волинська обл., 45770 |
Карта | |
Бужани | |
Бужани | |
Мапа | |
Географія
На північний захід від села розташований загальнозоологічний заказник «Бужанівська Дача», на північ від села — ботанічна пам'ятка природи Бук-Патріарх, на північний схід від села — ботанічна пам'ятка природи Бук-Велетень. Неподалік від села розташоване заповідне урочище «Красна Гора».
Село розташоване на лівому березі річки Судилівки.
Історія
Федько — канцлер великого литовського князя Свидригайла у 1446 році — отримав у володіння Бужани та Козлів.[1]
У вересні 1621 року при нападі татарської орди погнали в неволю близько 40 людей[2]
У 1906 році село Бранської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 71 верст, від волості 7. Дворів 180, мешканців 1243[3].
До 11 липня 2018 року — адміністративний центр Бужанівської сільської ради Горохівського району Волинської області.
13 лютого 2019 року громада Свято-Михалівського храму офіційно перейшла в українську канонічну церкву.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1190 осіб, з яких 534 чоловіки та 656 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1082 особи.[5]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,63 % |
російська | 0,28 % |
вірменська | 0,09 % |
Галерея
- Михайлівська церква (вигляд з південного сходу)
- Михайлівська церква (фігури на території)
- Пам'ятник землякам (загальний вигляд)
- Пам'ятна плита на честь Салати К. (одна з десяти у складі пам'ятника землякам)
- Могила невідомого радянського воїна (біля пам'ятника землякам)
- Могила братська 3 воїнів УПА (на кладовищі)
Примітки
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — T. 5. — S. 264. (пол.)
- Татарський напад на Волинь 13—15 вересня 1621 року. — С. 129—130.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Бужа́ни // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.206