Бранська волость
Бранська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Брани.
Бранська волость | ||||
Центр | Брани | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 351 (1885) | |||
Населення | 6423 осіб (1885) | |||
Густота | 38.3 осіб / км² | |||
Наступники | Ґміна Брани |
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли села Боротчичі, Галичани та Зборишів ліквідованої Холонівської волості.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 13 сільських громад. Населення — 6423 особи (3186 чоловічої статі та 3237 — жіночої), 835 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 6867 | 4538 |
Приватної власності | 8312 | 3342 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 273 | 207 |
Загалом | 15351 | 8087 |
Основні поселення волості:
- Брани — колишнє власницьке село за 60 верст від повітового міста, волосне правління, 450 осіб, 75 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, вітряк. За 5 версти — черепичний завод.
- Борисковичі — колишнє власницьке село, 374 особи, 68 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Бужани — колишнє власницьке село, 845 осіб, 128 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок, цегельний завод.
- Довге — колишнє власницьке село, 507 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини, вітряк.
- Дружкопіль — колишнє власницьке містечко, 225 осіб, 35 дворів, православна церква, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 2 постоялих будинки, 2 млини.
- Пулгани — колишнє власницьке село, 396 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин, вітряк.
- Ржищів — колишнє власницьке село, 415 осіб, 73 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Сільці — колишнє власницьке село, 348 осіб, 53 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Цегів — колишнє власницьке село, 454 особи, 62 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.
Історія
Гміна Брани | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Горохівський |
Адмінцентр гміни | Брани |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 22 |
Населення (1921) • населення • густота населення |
13 035 |
Волость існувала з 1861 по 1940 р.: до 1917 р. — у складі Володимир-Волинськоі го повіту Волинської губернії Російської імперії, далі — у складі Української держави, а з 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі і з 1921 по 1939 роки волость існувала під назвою ґміна Брани Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що і до 1921 року. В 1921 р. волость складалася з 44 населених пунктів, налічувала 13 035 жителів (10 701 православний, 1 379 римо-католиків, 4 євангелісти, 27 греко-католиків і 924 юдеї)[2].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 22 громад[3]:
- Баторівка — колонії: Рокитна і Зборишів Новий;
- Борочиче — село: Борочиче;
- Борисковичі — село: Борисковичі;
- Брани — село: Брани, фільварок: Брани, військове селище: Брани та колонія: Волиця-Бранська;
- Бужани — село: Бужани, фільварки: Бужани і Воля та лісничівка: Бужани;
- Цехів — село: Цехів та фільварки: I Цехів, II Цехів і III Цехів;
- Довге — село: Довге;
- Дружкопіль — містечко: Дружкопіль;
- Дружкопіль — село: Дружкопіль;
- Галичани — село: Галичани, фільварки: Галичани і Люлівка та колонія: Тараниха;
- Куповальці — село: Куповальці, колонія: Люлівка-Венгерщина та військове селище: Нове-Гнізно;
- Пулгани — село: Пулгани, фільварок: Пулгани та лісничівка: Пулгани;
- Ржищів — село: Ржищів, фільварки: Рищів і Рудка та гаївка: Стара Рудка;
- Сілець — село: Сільці;
- Скриголове — село: Скригове;
- Щирока — колонії: Широка, Червона, Скуратівка і Завалля;
- Угів — село: Угів;
- Волиця — село: Волиця та хутір: Конвещина;
- Зборищів Старий — село: Зборищів Старий та фільварок: Зборищів Старий;
- Зборищів Новий — колонії: Озерці, Поперечниця і Стависька
- Застав'я — село: Застав'я та колонії: Пожарниця і Сенява;
- Журавники — село: Журавники.
Після входження Західної України до складу СРСР ґміну Брани ліквідовано, територію включено до Берестечківського району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 13-14 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)