Бузок

Бузо́к (Syringa) — рід із приблизно 12 видів квіткових рослин родини маслинових. Види зростають у південно-східній Європі й Азії; інтродуковані до Канади, США, Аргентини, Європи. За розміром бузок може бути до 10 м заввишки.

Бузок
Бузок звичайний.
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Маслинові (Oleaceae)
Триба: Oleeae
Підтриба: Ligustrinae
Рід: Бузок (Syringa)
L., 1753
Види

Біля 20 видів. Див. текст.

Вікісховище: Syringa

Назва

Українське слово «бузок», як і біл. бэз та в.-луж. bóz, bozowc («бузок»), походить від прасл. *bъzъ < *buzъ, похідним від якого також є слово «бузина» («боз»)[1][2]. Слово *bъzъ/*buzъ, за найпоширенішою версією, походить від праіндоєвропейської назви бука — *bʰeh₂ǵos. Причиною перенесення назви на ці види кущів вважають відсутність бука на слов'янській прабатьківщині, але чому його назва була перенесена на такі несхожі на нього рослини, неясне. Інша версія пов'язує праслов'янське *bъzъ/*buzъ з коренем *bъz- («бриніти») — через те, що стебла цих рослин уживалися для виробляння дудок та сопілок[2].

Латинська назва рослини syringa походить від грец. σῦριγξ («пастуша дудка», «сопілка», «сиринга»), що пов'язане зі застосуванням її стебел для виготовляння музичних інструментів[3][4].

Поряд зі словом «бузок», в Україні ця рослина була відома під назвами буз[5], біз[6], без[7], буздерево[8], рай-дерево[9], яйдерево (яйдерво), яндерево. Останні назви вживали на півдні Сумщині (Великописарівський, Охтирський райони), можливо, й на іншій частині Слобожанщини та на Полтавщині[джерело?].

Опис

Усі представники роду — багаторічні рослини, що зазвичай мають вигляд високих кущів, рідше — невисоких дерев. Листки розташовані попарно (іноді по три листки), у більшості видів прості і серцеподібні, але у декількох видів перисті (наприклад S. laciniata, S. pinnatifolia), опадають восени.

Цвіте бузок навесні. Квітки білі, блідо-рожеві або, більш розповсюджені, фіолетові, з чотирма пелюстками, ростуть у великих суцвіттях по 80—110 квіток, у деяких видів мають сильний аромат. Кожна квітка близько 1 см у діаметрі.

Бузок звичайний

Види
Бузок китайський
Східноазійського походження
  • Бузок пекинський (Syringa reticulata subsp. pekinensis)
Балкано-карпатського походження
Гібридне походження
Інші

У символіці

В астрології бузок пов'язують зі знаком Тельця.

Бузок (листя і квітки) зображені на гербі міста Сігулда в Латвії.

Див. також

Примітки
  1. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  3. Jensen, Bo. Lilac (Syringa vulgaris). Bo Jensen:Essential Oils. Процитовано 1 липня 2016.
  4. http://www.etymonline.com/index.php?term=syringe
  5. Буз // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Біз // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Без // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Буздерево // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Рай-дерево // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.