Бузок карпатський

Бузо́к карпа́тський[1], або уго́рський, або схі́дно-карпа́тський (Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb.) — реліктова рослина родини маслинові[2], занесена до Червоної книги України зі статусом «вразливий»[3].

Бузок карпатський
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Маслинові (Oleaceae)
Рід: Бузок (Syringa)
Вид:
Бузок карпатський (S. josikaea)
Біноміальна назва
Syringa josikaea
J.Jacq. ex Rchb., 1830

Опис

Кущ або невелике дерево заввишки 3—5 м. Листки широко-еліптичні, завдовжки 5—12 см, більш-менш повстисті (зрідка голі), темно-зелені зверху та сіро-зелені зісподу. Квітки світло-фіалкові, пахучі, зібрані в невелику негусту прямовисну волоть, котра розвивається з верхівкової бруньки. Цвіте у травні — червні. Плодоносить у вересні — жовтні. Плід — тупа коробочка, ≈ 1 см завдовжки, гладенька. Розмножується насінням та вегетативно (стебловими живцями).

Поширення

Характеризується диз'юнктивним ареалом з двома ексклавами, розташованими у Східних (Східні Бескиди, Полонинський хребет, Україна) та Південних (Бігарські гори, Румунія) Карпатах. В Україні вид поширений на території західної частини Українських Карпат: у верхніх частинах басейнів річок Уж, Латориця, Ріка, Стрий, на висотах 400—750 м над р. м. Зростає по заболочених місцях вздовж берегів річок та струмків, біля джерел, серед вільшняків і вербняків.

Значення і статус виду

Декоративна рослина, що вирощується в ботанічних садах, рідше — на присадибних ділянках. Використовується для озеленення та для виготовлення букетів, також придатна для закріплення схилів. Має селекційну цінність як матеріал для гібридизації з іншими видами бузку при виведенні дрібноквіткових сортів. Охороняється в Ужанському національному природному парку, в пам'ятках природи місцевого значення «Бузок угорський». Основні причини низької чисельності на території України: освоєння гірських заболочених вільшняків, надмірне рекреаційне навантаження, випас худоби, витоптування. Для збільшення чисельності необхідно ширше культивувати карпатський бузок у ботанічних садах з наступним пересадженням у місця природного зростання.

Див. також

Примітки
  1. Syringa josikaea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — Київ: Наук. думка, 2004. — С. 398.
  3. ЧКУ-2021

Джерела
  • Фельбаба-Клушина Л. М. Фітоценологічна характеристика та охорона угруповань Syringa josikaea Jacq. (Oleaceae) в Українських Карпатах// Український ботанічний журнал. - 2005. - Т. 62, № 4. - С. 484-494.
  • Заверуха Б. В. Семейство Маслинные — Oleaceae // Определитель высших растений Украины.- Киев: Наук. думка, 1987.- С. 243—245.
  • Крічфалушій В. В., Будніков Г. Б., Мигаль А. В. Червоний список Закарпаття: види рослин та угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення.- Ужгород, 1999.- 196 с.
  • Molnár V.A. Növényritkaságok a Kárpát-medencében.- Szeged: WinterFair Kft., 2003.- 232 p.
  • Thaisz L. A Syringa Josikaea Jacq. fil. mint növénygeográfiai útmutato // Magyar Bot. Lap.- 1909.- Vol. 8.- P. 217—221.
  • Thaisz L. Syringa Josikaea Jacq. fil. ujabb termöhelyei // Magyar Bot. Lap.- 1912.- Vol. 11.- P. 236—237.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.