Буксгайм (монастир)

Приорат Буксгайм (нім. Kloster Buxheim або Reichskartause Buxheim) — колишній картезіанський (найбільший у Німеччині), а тепер салезіанський монастир у Буксхаймі, поблизу Меммінґена (Баварія).

Буксгайм
Герб
Дата створення / заснування 1548
Держава Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Буксгайм[1]
Дієцезія Roman Catholic Diocese of Augsburgd
Християнський літургічний обряд Римський обряд
Архітектурний стиль готика
Час/дата припинення існування 1802
Входить до складу списку пам'яток культури Q1831264?
Статус спадщини Пам'ятка архітектури Баваріїd
Адреса Kirchplatz 2b
 Буксгайм у Вікісховищі

Каплиця св. Анни, оздоблення Домінікуса Циммерманна.
Хори абатської церкви, робота Іґнаца Вайбла.
Трапезна із стелею у стилі рококо.

Історія

Буксгайм належав до середини X століття капітулу Аугсбургського кафедрального собору, який у 1100 р. заснував тут дім для каноників присвячений Нашій Дорогій Пані.
У 1402 р., після довгого періоду занепаду, тодішній пробст Гейнріх фон Еллербах у сподіванні врятувати Буксгайм передав його картезіанцям, діяльність яких виявилась дуже успішною, як для духовного, так і для матеріального піднесення монастиря. Але велике багатство монастиря викликало ворожі наміри сусіднього міста Меммінґен, яке в період Реформації у 1546 р. зайняло та конфіскувало його володіння. Однак пріор монастиря Дітріх Логер завдяки своїм дипломатичним навичкам зумів домогтись прихильності імператора Карла V, який надав приорату у 1548 р. статус reichsfrei (імперської вільності), який звільняв монастир від будь-якого іншого підпорядкування окрім, як імператору. Так чином Буксхайм був єдиним картезіанським монастирем, що отримав цей статус Reichskartause.
Монастир зазнав секуляризації у 1802 р., а його власність перейшла до графів Остейн, які дозволили громаді залишитись у монастирі. У 1809 р. пріорат став власністю графів Вальдботт фон Бассенхейм, що у 1812 р. зробили з нього замок. Будівлі монастиря перейшли до держави у 1916 р., а у 1926 р. вони були придбані салезіанцями.

Монастирські будівлі

Частина будівель абатства були відреставровані у стилі рококо Домінікусом Циммерманном: абатська церква, каплиця св. Анни та парафіяльна церква. Одним із шедеврів бароко є різьблені хори абатської церкви, що створені тірольським скульптором та різьбярем Іґнацом Вайблем між 1687 та 1691 рр.

Див. також

Примітки

  1. archINFORM — 1994.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.