Бучин
Бу́чин — село в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області. Населення становить 218 осіб.
| село Бучин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район/міськрада | Камінь-Каширський район |
| Рада | Любешівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 218 |
| Площа | 20,005 км² |
| Густота населення | 10,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44257 |
| Телефонний код | +380 3362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°50′19″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Водойми | Прип'ять,Стохід |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Бондаренка, 90 А, смт Любешів, Любешівський р-н, Волинська обл., 44201 староста — вул. Незалежності, с. Зарудчі, Любешівський р-н, Волинська обл., 44213 |
| Карта | |
  Бучин | |
 Бучин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Походження назви
Імовірно що назва села походить від назви рибальських плетених кошів «Бучи», тому що рибальство було і є до сьогодні основним заняттям жителів села Бучин. На думку відомого історика-архівіста Володимира Рожка слово бучи походить від готського слова «буши» (кучі), видозміненого в часі на «бучи».
Історія
Перша письмова згадка про Бучин датована 1555 роком в «Писцовой книге Пинскаго и Клецкого княжеств, составленной Пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552—1555 г.»[1]
На той час в селі мешкали три великі родини («дворища»):
- 1. Микита Мелехович із синами Сидором, Пилипом та Парфеном;
- 2. Іван Соболевич із синами Григорієм, Іваном, Василем та Лазарем;
- 3. Родина Долбницьких.
До 10 серпня 2017 року село підпорядковувалось Зарудчівській сільській раді Любешівського району Волинської області[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 272 особи, з яких 138 чоловіків та 134 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 219 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,54 % |
| російська | 0,46 % |
Культові споруди
У місцевому Свято-Миколаївському Храмі зберігається Бучинська ікона Божої Матері, особливо шанована православними християнами Волинського, Рівненського та Пінського (тепер Білорусь) Полісся. Щороку 22 травня відбувається 15-кілометровий (з початком в селі Зарудче Любешівського району) Хресний Хід до Бучинської ікони Божої Матері.
Відомі люди
В Бучині народився, виріс і закінчив восьмирічну школу письменник, журналіст, автор книг «Заповідаю довго жити» та «По кому росте трава» (видані посмертно) Григорій Мацерук (1954—1981). Волинською обласною журналістською організацією встановлена іменна премія імені Г.Мацерука, якою нагороджуються журналісти в номінації «Найкращий молодий журналіст».
Примітки
- Писцовая книга Пинского и Клецкого княжеств 1552—1555
- Любешівська селищна рада. Волинська область, Любешівський район. Процитовано 13 квітня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Рожко В. Святиня в заплавах Стоходу і Прип'яті. Газ. «Нове життя», 22 травня 2010 р.
- Катерина Зубчук. По зцілення до Бучинської Богоматері. Газ. Волинь, 2 вересня 2014 р., с. 1, 6, 7.