Бюльбюль золотогорлий

Бюльбю́ль золотогорлий[2] (Pycnonotus finlaysoni) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Вид названий на честь шотландського натураліста і мандрівника Джорджа Фінлейсона[3].

?

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
Рід:	Бюльбюль (Pycnonotus)
Вид:	Бюльбюль золотогорлий

Біноміальна назва

Pycnonotus finlaysoni
Strickland, 1844

Ареал поширення виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Pycnonotus finlaysoni
Віківиди:	Pycnonotus finlaysoni
EOL:	919956
ITIS:	562611
МСОП:	103833866
NCBI:	182896

Опис

Золотогорлий бюльбюль

Довжина птаха становить 20 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно тьмяно-коричневе, за винятком лобу, скронь, горла і верньої частини грудей, які рясно поцятковані золотисто-жовтими смужками. Крила жовтуваті, нижня частина грудей і живіт поцятковані білими смужками, гузка жовта. Молоді птахи мають дещо тьмяніше забарвлення. Спів гучний і чіткий[4].

Підвиди

Виділяють три підвиди:[5]

P. f. davisoni (Hume, 1875) — долина річки Іраваді (західна і центральна М'янма);
P. f. eous Riley, 1940 — південно-східна М'янма, південий Юньнань, Таїланд і південний Індокитай;
P. f. finlaysoni Strickland, 1844 — Малайський півострів.

Деякі дослідники виділяють підвид P. f. davisoni у окремий вид Pycnonotus davisoni.[6]

Поширення і екологія

Золотогорлі бюльбюлі мешкають в М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, Камбоджі, В'єтнамі і Малайзії. Вони живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях і галявинах, на полях, пасовищах, плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться плодами (зокрема плодами фікусів), ягодами і комахами, яких ловлять в польоті або шукають на землі. Сезон розмноження в Малайзії триває з лютого по вересень. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується в густій рослинності на висоті від 0,6 до 6 м над землею. В кладці від 2 до 4 яєць[7].

Примітки

BirdLife International (2016). Pycnonotus finlaysoni.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 159. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Myers, Susan (2016). Wildlife of Southeast Asia. Princeton University Press. с. 128. ISBN 978-0-691-15485-5.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 1 січня 2022.
BirdLife International (2016). Pycnonotus davisoni.
Fishpool, L.; Tobias, J.; Kirwan, G.M. Stripe-throated Bulbul (Pycnonotus finlaysoni). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Процитовано 18 липня 2019.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Pycnonotus finlaysoni.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[3] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 159. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[Myers-4] Myers, Susan (2016). Wildlife of Southeast Asia. Princeton University Press. с. 128. ISBN 978-0-691-15485-5.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 1 січня 2022.

[6] BirdLife International (2016). Pycnonotus davisoni.

[HBWA-7] Fishpool, L.; Tobias, J.; Kirwan, G.M. Stripe-throated Bulbul (Pycnonotus finlaysoni). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Процитовано 18 липня 2019.