Бєлєнькій Мар'ян Давидович
Бєлєнькій[1] (Бєлєнький[2], Бєленький[3]) Мар'ян Давидович (івр. בלנקי מריאן, рос. Беленький Марьян Давидович; 29 червня 1950 року, Київ, Україна) — ізраїльський, український та російський перекладач, літератор, журналіст, гуморист[4]. Член Національної спілки театральних діячів України (2018)[1].
Бєлєнькій Мар'ян Давидович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
29 червня 1950 (71 рік) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Ізраїль | |||
Діяльність | письменник, сценарист, перекладач, журналіст, радіоведучий, сатирик, публіцист, гуморист | |||
Мова творів | іврит, російська і українська | |||
Жанр | оповідання, фейлетон, сатира і публіцистика | |||
|
Біографія
Мар'ян Бєлєнькій народився у Києві[4] 29 червня 1950 року. Жив з батьками у Коломиї.1956 року переїхав із сім'єю до Києва[5]. Завершив Рівненський інститут водного господарства (спеціальність — гідромеліоратор)[6]. Спершу працював за спеціальністю, потім — у Києво-Печерській лаврі муляром-реставратором[5].
1988 року став співзасновником Українського культурологічного клубу[2]. За що "за допомогою" КГБ його було звільнено з проектного інституту за "профнепригідністю".
Після цього працював розклейником афіш.
1991 року виїхав до Ізраїлю, живе в Єрусалимі[6].
Лауреат міжнародного літературного конкурсу у Болгарії[7].
Лауреат міжнародної літературної премії ім. Джека Лондона[8].
Творчість
Почав писати гумористичні тексти з 25 років[9].
Тексти Мар'яна неодноразово звучали у програмах українського радіо "А ми до вас в ранковий час", "Від суботи до суботи", публикувалися в українській пресі.
Писав сценарії для сатиричного кіножурналу «Фітіль»[6]. 1989 року став відомий як автор монологів «Тітки Соні» для Клара Новікової[4]. Також писав для акторів естради - Генадій Хазанов, Любов Поліщук, Ян Арлозоров.
За оповіданням Мар'яна "Лист до бога" знято фільм, що здобув численні призи на міжнародних фестивалях:
http://augohr.de/catalogue/letter-to-god
У 2014 році у окупованій Ялті було відкрито пам'ятника "Тітці Соні" у виконанні Клари Новікової:
https://www.3652.ru/news/586675/klara-novikova-otkryla-v-alte-pamatnik-svoej-slapke-foto
Таким чином, Мар'ян Бєленький став одним із небагатьох авторів, яки дожили до пам'ятника своєму персонажу.
Виступає з авторською програмою стенд-ап комеді
Публікації
Українська літературна газета: https://litgazeta.com.ua/prose/mar-ian-bielenkyj-izrail-miniatiury/
https://litgazeta.com.ua/prose/mar-ian-bielenkyj-bandera-i-ia/
Гордон : https://gordonua.com/publications/belenkiy-55960.html
https://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s50_67024/8911.html
У Ізраїлі: http://www.isrageo.com/?s=Марьян+Беленький
Монологи Бєленького у англійському перекладі наведені у монографії: https://www.amazon.com/Womens-Knowing-Belenky-Clinchy-Goldberger/dp/B004NSN7CS
Стаття про творчість (англійською):https://www.haaretz.com/israel-news/culture/1.5133431
Російське опозіційне видання Kasparov.ru: https://www.kasparov.ru/material.php?id=618FA17EB5B24
Перекладацька діяльність
Бєлєнькій перекладає з івриту російською, українською. У його доробку — переклад 10 п'єс українською, зокрема: «Шлюбний договір» («Ктуба») та «Агов, Джульєто!» Ефраїма Кішона, «Крум» Ханоха Левіна та інші[6]. За цими перекладами поставлено чимало вистав, зокрема: виставу за п'єсою Ханоха Левіна «Крум» у театрі ім. І. Франка,[10][11]. Це усе — перші постановки п'єс у перекладі з івриту українською. «Ктуба» або «Шлюбний договір» у театрі Кропивницького[12]. Цю ж п'єсу було поставлено у київському театрі «Актор», П'єсу «Агов, Джульєто» у Чернігівському молодіжному театрі[13].
П'єси у перекладах Бєленького також було поставлено у російському театрі Миколаєва, окупованому Сімферополі (театр Горького), Чернівцях, тощо[6].
Нагороди
Лауреат премії Art Translations за 2021 рік: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бєлєнькій_Мар'ян_Давидович&veaction=edit§ion=0
Лауреат міжнародного конкурсу короткого оповіданя у Болгарії 2020 : http://www.bta.bg/bg/c/BO/id/2134883
Лауреат міжнародної премії ім. Джека Лондона: https://akademialik.wordpress.com/2021/01/11/литературная-премия-имени-джека-лонд/
Опубліковані переклади українською
- Кішон, Ефраїм. Шлюбний договір [Текст]: комедія у 2-х діях / Е. Кішон ; пер. з івриту М. Бєлєнький // Всесвіт. — 2019. — № 1-2. — С. 168—203
- Нісім Алоні Нове вбрання для товарища короля. Пер. з івриту М. Бєленький. Всесвіт. — 2019 № 5-6-7-8 с.230-250
- Ханох Левін Скетчі. Пер. з івриту М. Бєленький Всесвіт. № 7-8-9-10 2020 с. 78-85
У жовтні 2021 вийшло спеціальне число часопису "Всесвіт", присвячене сучасній ізраїльскій драмі. Туди увійшло 5 п'єс у перекладі Бєленького
Примітки
- НСТДУ. ЄДИНИЙ РЕЄСТР ЧЛЕНІВ СПІЛКИ (що закріплені за ЦЕНТРАЛЬНИМ АПАРАТОМ НСТДУ). nstdu.com.ua. НСТДУ. Процитовано 28 січня 2021.
- Сергій Грабовський (07.08.2007). Вони прийшли, щоб звільнити нас: до двадцятиріччя УКК. pravda.com.ua. Процитовано 28 січня 2021.
- Повернення блудного сина. day.kyiv.ua. 06.08.2020. Процитовано 28 січня 2021.
- Марьян Беленький: Моя цель – чтобы во всех театрах мира шли израильские пьесы в моем переводе. jew-observer.com. січень 2020. Процитовано 28 січня 2021.
- Сергій Грабовський (02.11.2017). МАР’ЯН БЄЛЄНЬКИЙ: «Я ХОТІВ СТАТИ ДРУГИМ КІШОНОМ». n-slovo.com.ua. Процитовано 28 січня 2021.
- Бєленький Мар’ян. ukrdramalib.com.ua. Процитовано 28 січня 2021.
- http://www.bta.bg/bg/c/BO/id/2134883
- https://akademialik.wordpress.com/2021/01/11/литературная-премия-имени-джека-лонд/
- Inna Shapiro (01.11.2002). Tears of Laughter. haaretz.com. Процитовано 28 січня 2021.
- http://ft.org.ua/ua/performance/krum
- https://www.hanochlevin.com/en/productions/2287
- https://www.teatr-koryfeiv.com.ua/postanovka/78.html
- http://mtch.com.ua/репертуар/агов-джульєтто/