Бій біля Скеркі-Бенк

Морський бій, що стався у ранкові години 2 грудня 1942 року, став останнім боєм у цьому році на Середземноморському театрі війни. Британське з'єднання «Q» під командуванням контр-адмірала С.Харкота, що патрулювало у цій частині Сицилійської протоки, мало у своєму складі 3 легких крейсери «Аврора», «Аргонаут» і «Сіріус», а також 2 есмінця супроводження, британський HMS «Квентін» та австралійський HMAS «Кіберон».

Італійське командування сформувало конвой транспортних суден на півночі Тунісу, до якого входили німецьке транспортне судно KT-1 (водотоннажністю 850 тонн), італійські Aventino (3 794 т), Puccini (2 422 т) і Aspromonte (воєнізоване судно-пором водотоннажністю 976 тонн) під командуванням капітана Альдо Коччіа. Транспортники мали перевезти до Італії 1 766 військовиків армії Е.Роммеля, 698 тонн військового майна, 4 танка, 32 автомобіля різного типу й 12 одиниць артилерії. Для супроводження конвою «H», німецько-італійське керівництво виділило потужний ескорт: 3 італійські есмінці «Ніколозо да Рекко», «Каміча Нера» та «Фольгоре»; 2 міноносці «Кліо» та «Проціоне».

Отримавши дані розвідки про висування італійського конвою вночі з туніського порту, британський контр-адмірал С.Харкот прийняв рішення здійснити раптовий напад, і користуючись перевагами у силах, знищити ворожий конвой. Британські кораблі діяли рішуче і агресивно, затоплюючи одне траспортне судно за іншим. Кораблі ескорту також піддалися атаці британського флоту, есмінець «Фольгоре» отримав важкі пошкодження (в корабель влучило 9 133-мм британських снарядів) і згодом затонув. На його борту загинуло разом з капітаном корабля 120 італійських матросів.

Ескадрений міноносець «Ніколозо да Рекко» також постраждав від вогню супротивника, й після битви був виведений для ремонту до червня 1943. Половина його екіпажу загинула у сутичці. «Каміча Нера» спробував чинити опір й випустив усі 6 торпед першим ж пострілом, але промахнувся.

На світанку, британські кораблі відійшли з місця бою, залишився розгромлений вщент конвой на водах Сицилійської затоки. Не втративши жодного моряка, британці пустили на дно 5 ворожих суден та кораблів (Puccini затонуло зранку), знищили близько 2 033-2 200 військовиків супротивника.

На зворотньому шляху до Мальти, з'єднання «Q» піддалося атаці з повітря італійськими бомбардувальниками «Савойя» SM.79, які намагалися потопити кораблі супротивника, але марно. Водночас, італійці втратили декілька літаків, що були збиті британськими льотчиками з аеродромів Мальти, котрі піднялися на підтримку флотського з'єднання. Британська авіація заявила про збиття 4-х італійських бомбардувальників при втраті одного свого. Пізніше, внаслідок повітряної атаки німецької авіації Ju 88 був потоплений британський есмінець «Квентін», загинуло 20 матросів.

• Операція «Арчері»
• Операція «Стоунейдж»
• Операція «Батлакс»
• Операція «Люстре»
• Бій за конвой «Таріго»
• Операція «Порткуліс»

• Battle of Skerki Bank. на desertwar.net. (англ.)
• Convoys Order of Battle Convoy Battle near Skerki Bank

• Marc'Antonio Bragadin, La Marina italiana 1940–1945, Odoya, 2011. ISBN 978-88-6288-110-4
• Брагадин, Марк Антонио. Итальянский флот во Второй Мировой войне = Bragadin, M'A. The Italian Navy in World War II. — М. : АСТ, 2000. (рос.)
• Sgarlato, Nico: Lo scontro del banco di Skerki, Eserciti nella Storia magazine, Delta editions, Parma, gen-feb-2012, p.23-25

Виноски

Джерела