Операція «Батлакс»

Операція «Батлакс» (англ. Operation Battleaxe) — невдала наступальна операція британських військ проти італійсько-німецького корпусу «Африка» генерал-лейтенанта Е.Роммеля в Киренаїці в ході кампанії в Лівійській пустелі.

Операція «Батлакс»
Operation Battleaxe
Кампанія в Лівійській пустелі
Північно-Африканська кампанія
Німецькі танки приготувалися до наступу. Операція «Батлакс». Червень 1941

Німецькі танки приготувалися до наступу. Операція «Батлакс». Червень 1941
Дата: 15–17 червня 1941
Місце: Киренаїка, Лівія
Результат: перемога німецько-італійських військ; провал замислу операції британців
Сторони
Союзники:
Британська імперія:
*  Велика Британія
*  Британська Індія		 Країни Осі:
Королівство Італія
* Італійська Лівія
 Третій Рейх
Командувачі
Арчибальд Вейвелл
Ноель Берешфорд-Пирс
Артур Конінгем		 Ервін Роммель
Карл Боттчер
Військові формування
XIII корпус
* 7-ма бронетанкова дивізія
* 4-та піхотна дивізія		 Корпус «Африка»
* 15-та танкова дивізія
* 5-та легка дивізія
* 102-га моторизована дивізія «Тренто»
Військові сили
25 000 о/с[а 1]
~190 танків[а 2]
98 винищувачів[3]
105 бомбардувальників[3]		 13 200 о/с
196 танків[а 3]
130 винищувачів[а 4]
84 бомбардувальників[а 5]
Втрати
Військові втрати:
969 чоловік[а 6]
91[а 7]-98 танків[а 8]
36 літаків[а 9]		 Військові втрати:
~678 чоловік[а 10]
12 танків[а 11]
10 літаків[2]

Операція британського командування з кодовою назвою «Бойова сокира» мала за мету зняти облогу армією Роммеля Тобрука з подальшим розгромом німецьких та італійських військ у Північній Африці. Битва розпочалася 15 червня 1941 року, однак попри оптимістичному настрою британського командування на чолі з Головнокомандувачем британськими військами на Середньому Сході генералом А.Вейвеллом й колосальній перевазі у силах, зокрема повному пануванню в повітрі, план операції зірвався. Більш того, британська армія втратила більшу частину своїх танків у перший же день битви і ледве встигла відвести третину власних бронетанкових сил, уникнувши оточення і повного знищення свого угрупування військами Роммеля.

Основною причиною провалу операції «Батлакс» стало те, що план ґрунтувався на колосальній переоцінці власних спроможностей й повному ігноруванні можливостей супротивника. По результатах розгрому британських військ у Киренаїці, Головнокомандувач британськими військами на Середньому Сході генерал А.Вейвелл був знятий з посади й замінений на Клода Окінлека.

Див. також

Література
  • Brown, David (editor) (November 2001). The Royal Navy and the Mediterranean: November 1940-December 1941: Vol 2. Whitehall Histories. Frank Cass Publishers. ISBN 978-0-7146-5205-4.
  • Delany, John (September 1998). Fighting the Desert Fox: Rommel's Campaigns in North Africa April 1941 to August 1942. Arms & Armour. ISBN 978-1-85409-407-0.
  • Hall, Timothy. Tobruk 1941, the desert siege. Methuen Australia. ISBN 0-454-00667-5.
  • Jentz, Thomas L. (1998). Tank Combat in North Africa: The Opening Rounds, Operations Sonnenblume, Brevity, Skorpion and Battleaxe, February 1941 – June 1941. Schiffer Publishing Ltd. ISBN 0-7643-0226-4.
  • Pitt, Barrie (December 1989). Crucible of War: Western Desert 1941 (вид. New Ed edition). Paragon House. ISBN 978-1-55778-232-8.
  • Playfair, Major-General I.S.O.; with Flynn R.N., Captain F.C.; Molony, Brigadier C.J.C. & Toomer, Air Vice-Marshal S.E. (2004) [1st. pub. HMSO 1956]. The Mediterranean and Middle East, Volume II The Germans come to the help of their Ally (1941). History of the Second World War, United Kingdom Military Series. Naval & Military Press. ISBN 1-84574-066-1.

Посилання

Примітки
Виноски
  1. Основний кістяк ударного угруповання під командуванням генерала Берешфорд-Пирса нараховував 25 000 чоловік.[1]
  2. Операція розпочалася за участю 90 крейсерських танків та близько 100 піхотних танків[2]
  3. 8-й танковий полк розпочав битву, маючи приблизно 100 танків, з яких лише половина була гарматними танками; 5-й танковий полк нараховував 96 танків, 57 з них — гарматні.[2]
  4. 60 боєготових німецьких одно- та двох-моторних винищувачів, та ще 70 боєготових італійських бойових літаків.[3]
  5. 59 німецьких бомбардувальників, у тому числі пікіруючих, та 25 справних італійських бомбардувальника[3]
  6. 122 загиблих, 588 поранених та 259 зниклих безвісти[2]
  7. 27 крейсерських та 64 піхотних танки було втрачено в результаті бойових дій.[2]
  8. Втрати в бронетанкової техніці становили: 4-й Королівський танковий полк: 30 MK II піхотних танків, 1 MK VIC легкий танк; 7-й Королівський танковий полк: 35 MK II піхотних танків, 1 MK I крейсерський танк, 2 MK VIC легких танки; 2-й Королівський танковий полк: 12 крейсерських; 6-й Королівський танковий полк: 16 MK VI крейсерських; 7-ма бронетанкова бригада (штаб): 1 MK II крейсерський танк.[4]
  9. 33 винищувачів та 3 бомбардувальники[2]
  10. 93 німців загинуло, 350 поранено та 235 зниклі безвісти. Даних за втрати італійської армії немає; британці стверджували, що захопили у полон 350 італійських військових, але кинули їх, коли розпочався відступ.[2]
  11. 7-ма бронетанкова дивізія відзвітувала про знищення 90 німецьких танків.[4] 5-й танковий полк втратив 4 танки (2 Panzer II і 2 Panzer III) та 8-й танковий полк втратив у боях 8 танків (3 Panzer II, 4 Panzer III, і 1 Panzer IV).[2][4]
Джерела
  1. Churchill (1986), p. 305
  2. Playfair, p. 171
  3. Playfair, p. 166
  4. Jentz, p. 186
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.