Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero

Савойя-Маркетті SM.79 «Спарвієро» (італ. Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero)[1] італійський середній бомбардувальник і торпедоносець, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил Італії, Іспанії та Румунії за часів Другої світової війни.

Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero
Призначення: середній бомбардувальник, торпедоносець
Перший політ: 28 вересня 1934
Прийнятий на озброєння: 1936
Знятий з озброєння: 1952 (Італія)
1959 (Ліван)
Період використання: 19361945
На озброєнні у: Regia Aeronautica
Національні Республіканські військово-повітряні сили Італії
Військово-повітряні сили Іспанії
Королівські військово-повітряні сили Румунії
Розробник: SIAI-Marchettid
Виробник: SIAI-Marchetti
Всього збудовано: 1 240
Конструктор: Алессандро Маркетті
Екіпаж: 6 осіб
Крейсерська швидкість: 373 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 460 км/год
МШ біля землі: 328 км/год
МШ на висоті: 362 км/год
Бойовий радіус: 2 600 км
Дальність польоту: 3 300 км
Практична стеля: 7 500 м
Бойова стеля: 6 500 м
Швидкопідйомність: 5,3 м/с
Довжина: 16,2 м
Висота: 4,1 м
Розмах крила: 20,20 м
Площа крила: 61,7 м²
Споряджений: 10 050 кг
Двигуни: 3 × радіальних двигуни Alfa Romeo 128-RC18
Тяга (потужність): 860 к.с. (642 кВт)
Гарматне озброєння: 1 × 20-мм авіаційна гармата MG 151
Внутрішнє бомбове навантаження: 1 200 кг кг
Підвісне озброєння: 2 × 450-мм торпеди
Кулеметне озброєння: 2 × 12,7-мм авіаційні кулемети Breda-SAFAT

Літак, що розроблявся компанією SIAI-Marchetti, мав три двигуни та збірну металево-дерев'яну конструкцію класичного низькоплана. Спочатку SM.79 замислювався, як швидкісний пасажирський літак, однак конструкція була настільки вдалою, що ним зацікавилися італійські військові, моноплан був модернізований у середній бомбардувальник, й свого часу встановив 26 світових рекордів, як найшвидший середній бомбардувальник у світі.

Вперше у бойових умовах SM.79 «Спарвієро» застосовувався у часи Громадянської війни в Іспанії. У Другій світовій війні він діяв практично на усіх театрах війни, де боролися італійська армія та флот. Зокрема, користувався великою популярністю, як торпедоносець на Середземноморському театрі воєнних дій і став найвідомішим італійським літаком Другої світової війни. Серед італійських льотчиків здобув прізвисько «чортів горбань» (італ. Gobbo Maledetto).

Історія створення

Перший прототип пасажирського SM.79
Прототип воєнного варіанту SM.79B.

В 1934 році в компанії SIAI-Marchetti команда інженерів під керівництвом Алессандро Маркетті на базі пасажирського S.73 почала розробку відразу двох нових літаків — бомбардувальника (майбутнього SM.81 Pipistrello) і нового пасажирського. Останній мав перевозити більше 8 пасажирів, а також брати участь в перегонах літаків між європейськими авіавиробниками. Цей літак отримав позначення SM.79.

Порівняно з попередником літак отримав висувне шасі, а також більш аеродинамічний фюзеляж. Конструкція залишалась змішаною — крила були дерев'яними, а фюзеляж металевим. Перший прототип з двигунами Piaggio P.XI RC40 потужністю 610 к.с. піднявся в повітря 8 жовтня 1934 року. До квітня 1935 року двигуни були замінені на Alfa Romeo 125 RC35 потужністю 680 к.с. В цей ж час почалась розробка воєнного варіанта для участі в конкурсі від командування Regia Aeronautica. Воєнний літак отримав позначення SM.79B і мав стати двомоторним, але проект був відхилений комісією. Натомість Regia Aeronautica замовила 24 SM.79 в тримоторному варіанті.

Перший з поставлених для армії SM.79 піднявся в повітря 24 липня 1936 року. Відразу після командування видало замовлення на серійне виробництво, і до 1943 року було виготовлено 1349 літаків для італійської армії.[2]

Основні модифікації

Двомоторний SM.79B.
  • SM.79 — оснащувався двигунами Alfa Romeo 126 RC34 потужністю 780 к.с. (на перших літаках ще стояли Alfa Romeo 125 RC35). Озброєння складалось з одного курсового 12,7-мм кулемета в верхній частині фюзеляжу, ще по одному 12,7-мм кулемету в верхній і нижній установках, і один переносний 7,7-мм кулемет для стрільби з бокових вікон. Маса бомбового навантаження — 1250 кг.
    • SM.79K — експортний варіант для Югославії.
    • SM.79T — транспортний експортний варіант для Бразилії. (3 екз.)
  • SM.79bis — оснащувався двигунами Alfa Romeo 128 RC18 потужністю 860 к.с. і більшими паливними баками. Випускався з кінця 1942 року.
  • SM.79B — двомоторний варіант літака. Виготовлявся на експорт в двох варіантах:
    • SM.79B (для Іраку) — оснащувався двигунами Fiat A.80 RC41 потужністю 1000 к.с. (5 екз.)
    • SM.79B (для Румунії) — оснащувався двигунами IAR 14K-II C32 (ліцензійна копія Gnome-Rhône 14K) потужністю 900 к.с. Також 12,7-мм кулемети замінені на 13,2-мм.(24 екз.)
  • SM.79JR — двомоторний варіант для Румунії з німецькими двигунами Jumo 211. Будувався в декількох варіантах:
    • JIS.79B — двигуни Jumo 211Da потужністю 1200 к.с. Виготовлявся в Італії.(8 екз.)
    • JRS.79B JIS.79B виготовлений за ліцензією в Румунії.(36 екз.)
    • JRS.79B-1 — двигуни Jumo 211F потужністю 1380 к.с. Бомбове навантаження зросло до 1575 кг. Виготовлявся в Румунії.(36 екз.)

Тактико-технічні характеристики

Схематичне зображення середнього бомбардувальника Савойя-Маркетті SM.79 «Спарвієро»
S.79S.79bisS.79BJRS.79B
Довжина 15,6 м16,2 м16,2 м16,88 м
Висота 4,1 м
Розмах крил 21,18 м
Площа крил 61,0 м²
Маса пустого 6800 кг7770 кг6950 кг7200 кг
спорядженого 10 500 кг11 400 кг11 180 кг11 785 кг
Двигуни 3 × Alfa Romeo 126 RC343 × Alfa Romeo 128 RC182 × Fiat A.80 RC412 × Jumo 211Da
Потужність 3 × 780 к. с.3 × 860 к. с.2 × 1000 к. с.2 × 1200 к. с.
Максимальна швидкість 430 км/год460 км/год450 км/год444 км/год
Дальність польоту 2000 км2800 км1800 км1700 км
Практична стеля 7000 м6800 м6800 м7100 м
Швидкість підйому 5,6 м/c

Історія використання

Італія

SM 79 атакує мальтійські конвої.
S.79 в Албанії. Зима 1941 року.

Перші SM.79 надійшли на озброєння до 12-го стормо восени 1936 року, в в січні 1937 року три літаки цього загону були відправлені на Майорку для участі в громадянській війні в Іспанії. Через деякий час в Іспанії вже діяла повна 39-та група SM.79. Її залучали до бомбардувань іспанських міст, найбільш відоме з яких бомбардування Герніки 26 квітня 1937 року. 21 травня п'ять SM.79 пошкодили республіканський лінкор «Хайме I», а з червня ціллю для 39-ї групи стало місто Більбао. В серпня 1937 року перший SM.79 був переданий франкістам. В Іспанії воювали також 27-а і 30-а групи, а загалом до Іспанії надійшли 99 SM.79 які здійснили більше 2500 бойових вильотів. Після закінчення війни в франкістів залишилось 61 SM.79, якими були оснащені 11-й і 12-й бомбардувальні полки. Останній іспанський SM.79 був списаний аж 1954 року.

До початку Другої світової SM.79 став основним бомбардувальником Regia Aeronautica. Ними було озброєно 14 стормо і одна окрема група, загалом 612 літаків. Першим бойовим вильотом в новій війні для SM.79 став бомбардувальний наліт на порт Мальти. 12 червня 21 SM.79 32-го стормо бомбардував Бізерту, а на наступний день в бомбардуваннях в Тунісі взяли участь вже 50 літаків. 9-й і 46-й стормо 13-14 червня бомбили французький флот біля Рів'єри. 21 червня 9 SM.79 бомбили Марсель, і це був останній бойовий виліт проти Франції.

В Лівії перебувало 4 стормо з SM.79, які здійснювали бойові вильоти проти цілей в Єгипті, а восени 1940 року підтримували наступ італійських військ завдаючи ударів по Мерса-Матрух, Сіді-Баррані і Соллумі. Окрім стратегічних бомбардувань, літаки діяли прямо над полем бою, де SM.79 скидали бомби на укріплені позиції, деколи і на одиниці техніки. До жовтня, коли наступ захлинувся, було втрачено 20 SM.79, ще 17 не підлягали відновленню. Такі втрати заставили командування вивести 33-ій стормо в Італію, а на заміну йому було перекинуто 41-й стормо. Коли, британська армія почала контрнаступ, в Лівії перебувало 120 SM.79, з них тільки 80 боєготових. Вони завдавали ударів по колонах противника, але самі зазнавали втрат, і до квітня 1941 року в Лівії залишився тільки один 8-й стормо, всі інші були виведені.

В східній Африці в 1940 році було тільки дві групи SM.79 — 44-а і 28-а. Пізніше два SM.79 з цих груп будуть захоплені і включені в ВПС Південної Африки, де використовуватимуться як транспортні.

В італо-грецькій війні брав участь тільки один стромо з SM.79 — 46-й. 1 листопада 1940 року 10 SM.79 цього стормо бомбили Салоніки, в подальшому він залучався до більшості бомбардувальних місій італійських ВПС в цій війні.

Закріплення торпеди під SM.79

Як торпедоносець SM.79 отримав бойове хрещення 8 липня 1940 року, коли літаки 10-го стормо атакували крейсер «Глостер», і хоча прямого попадання досягнуто не було, в результаті близьких вибухів корабель був пошкоджений, а частина екіпажу, включаючи капітана, загинули. Вночі 18 вересня 1940 року два SM.79 добились прямого попадання в крейсер «Кент», що вивело його з строю на рік. 14 жовтня було пошкоджено крейсер «Ліверпуль», а 3 грудня «Глазго». В наступні роки торпедоносні SM.79 пошкодили чи потопили ще декілька крейсерів, а коли 10 липня 1943 року почалась висадка союзників на Сицилії, SM.79 здійснили близько 70 бойових вильотів і змогли пошкодити авіаносець «Індомітебл» і потопити декілька транспортних суден.

Після капітуляції Італії в ВВС Італійської соціальної Респуліки було створено групу «Бускалья» з SM.79 на озброєнні. 10-11 квітня 1944 року вона завдавала бомбових ударів по десантних кораблях союзників біля Анціо. 5-6 червня SM.79 бомбили Гібралтар, а загалом до 25 квітня 1945 року група «Бускалья» брала участь в 14 бойових операціях.

Під контролем союзників залишилось 29 боєздатних SM.79, які було переведено до 3-го транспортного стромо, в складі якого вони служили і в післявоєнні роки.[2]

Інші країни

Румунські JRS.79B

ВПС Югославії в 1938-39 роках закупила декілька SM.79K, які надійшли на озброєння 7-го бомбардувального полку і 81-ї окремої групи. Більшість цих літаків було знищено в перші дні війни німецькими бомбардуваннями. Нечисленні вцілілі літаки завдавали ударів по італійських військах в Албанії. Німеччина змогла захопити тільки один югославський SM.79, ще чотири літаки перелетіли в Єгипет, а один в Угорщину. В Єгипті SM.79 були включені в склад ВПС Великої Британії як транспортні. В 1942 році Угорщина обміняла свій SM.79 на два Fiat CR.42 в Італії.

ВПС Румунії свої SM.79B включила в склад 1-ї бомбардувальної групи, яка брала участь в боях проти Радянського союзу в Україні. Після початку надходжень JRS.79B, ними було також переозброєно 2-гу групу. Коли Румунія перейшла на сторону союзників боєздатними ще залишались 27 JRS.79B/B-1. Їх було включено в 72-у і 82-у ескадрилії, які воювали проти вермахту аж до травня 1945 року. 8-травня в строю залишалось ще 17 JRS.79B, які було переобладнано в транспортні.

ВПС Лівану купила 4 транспортні SM.79 в 1949 році. В ВПС Лівану вони прослужили аж до 1960 року.[2]

Див. також

Література

  • Arena, Nino, Alberto Borgiotti and Cesare Gori. Savoia Marchetti SM 79 Sparviero. Modena, Italy: Mucchi editore, (reprint) 1994.
  • Borgiotti, Alberto and Cesare Gori. Savoia Marchetti SM 79 Sparviero (le Macchine e la Storia — Profili 3). Modena, Italy: STEM-Mucchi, 1975.
  • Gentilli, Roberto. Savoia Marchetti S.79 in Action (Aircraft No. 71). Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications, Inc., 1986. ISBN 0-89747-173-3.
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання

Примітки

  1. у перекладі з італійської малий яструб
  2. Харук, 2012, с. 153-156.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.