Білий Василь Іванович (військовик)

Васи́ль Іва́нович Бі́лий (7 березня 1965, Краматорськ, Донецька область, УРСР — 29 серпня 2014, с. Червоносільське, Амвросіївський район Донецька область, Україна) — солдат батальйону НГУ «Донбас».

Білий Василь Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 7 березня 1965(1965-03-07)
Краматорськ, Донецька область, УРСР
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (49 років)
Іловайськ, Донецька область, Україна
Псевдо «Лисий»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Вивчився на кухаря. Після служби в прикордонних військах переїхав до міста Славутич на Київщину, де прожив понад 20 років, потім повернувся до Краматорська. Коли його рідне місто було захоплено російськими бойовиками, вирушив до Києва, де вступив до батальйону «Донбас», щоб захищати свою сім'ю і свій дім, гранатометник.

Солдат резерву 1-ї роти 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас».

У складі батальйону «Донбас» звільняв м. Попасну літом 2014 року. Брав участь у звільнені м. Іловайська.

29 серпня 2014 року загинув при виході з оточення поблизу Іловайська. Під час героїчного прориву «зеленим коридором», у складі колони  угруповання Українських військ, попав у засідку під с. Червоносільське[1]. Сили та засоби проти  танків 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ[2][3] виявились не рівні.

Вдома залишилися дві дорослі доньки й онука.

Нагороди та відзнаки
  • Орден «За мужність» III ступеня (31.10.2014, посмертно)[4]
  • Звання «Почесний громадянин міста Славутич» (28.10.2014, посмертно)[5]
  • 2 березня 2016 року в Краматорську Василю Білому відкрито пам'ятний знак

Примітки
  1. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 5 січня 2016.
  2. Российские оккупанты из 6-ой танковой бригады ВС РФ на Донбассе. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 5 січня 2016.
  3. Они расстреливали украинцев под Иловайском - Inform Napalm. Inform Napalm (ru-RU). Процитовано 5 січня 2016.
  4. Указ № 838/2014
  5. Василь Білий — Почесний громадянин міста (посмертно)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.