Білий Михайло Улянович

Михайло Улянович Білий (нар. 12 листопада 1922(19221112), село Москалі, тепер Чернігівського району Чернігівської області 5 серпня 2001, Київ) професор, член-кореспондент АН УРСР[1], ректор Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Голова Верховної Ради УРСР у 1972—1980 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1986 р.

Білий Михайло Улянович
Народився 12 листопада 1922(1922-11-12)
Москалі
Помер 5 серпня 2001(2001-08-05) (78 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність політик, фізик
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Галузь Фізика
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада голова Верховної Ради України
Звання Професор
Ступінь Доктор технічних наук
Членство НАН України
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Біографія

Народився 12 листопада 1922 року в селі Москалях на Чернігівщині в селянській родині.

З 1940 року служив у Червоній армії. У 19411945 роках брав участь у німецько-радянської війни, був тяжко поранений.

У 1948 році закінчив фізичний факультет Київського державного університету, в 1951 році аспірантуру Київського університету. З 1951 по 1962 рік — старший викладач, доцент Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Член ВКП(б) з 1951 року. Кандидат технічних наук, доцент (з 1956 року), доктор технічних наук, професор1965 року).

З 1962 по 1970 рік — декан фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1963 по 1993 рік — завідувач кафедр експериментальної фізики, оптики твердого тіла, оптики фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1969 році був обраний членом-кореспондентом АН УРСР, очолив наукову школу «Спектроскопія невпорядкованих та домішкових конденсованих систем».

З 1970 по 1985 рік ректор Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Могила Михайла Білого та його дружини Лідії Грабовської

Кілька разів обирався депутатом Верховної Ради УРСР, а в 19721980 роках був Головою Верховної Ради УРСР.

Автор понад 30 наукових винаходів.

Помер 5 серпня 2001 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а) разом зі своєю дружиною Лідією Грабовською (1930—2017).

Відзнаки

Нагороджений орденами Вітчизняної війни I та II ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «Знак Пошани», «Орден князя Ярослава Мудрого» та 15 медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України та Почесним дипломом ВДНГ СРСР[2].

Заслужений діяч науки і техніки України, почесний доктор Дебреценського та Лейпцизького університетів.

Примітки

  1. Національна Академія Наук України. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 24 жовтня 2010.
  2. Сайт кафедри оптики Київського університету. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 13 червня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.