Білична
Біли́чна (пол. Bieliczna) — колишнє лемківське село в Польщі, ґміна Устя-Горлицьке Горлицький повіт Малопольського воєводства.
Координати 49°26′28″ пн. ш. 21°05′50″ сх. д.
|
Історія
Село закріпачене Іваном Ізбянським і 1595 р. за привілеєм краківського кардинала Єжи Радзивіла. Метричні книги провадились від 1784 р. В селі була дочірня церква святого Архангела Михаїла (мурована в 1792 р.) — належала до парохії Ізби Грибівського деканату Перемиської єпархії[1].
До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 230 жителів села — 225 українців і 5 євреїв[2].
В ході тилявської схизми усі жителі сіл Ізби і Білична на чолі зі священиком перейшли до Польської православної церкви і збудували дерев'яну церкву, яка була зруйнована після виселення лемків. В 1947 р. в результаті операції Вісла всі українці були депортовані на понімецькі землі[3].
Пам'ятки
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Церква святого Архангела Михаїла збудована в 1792 р.
- Поряд збереглося кладовище, зараз недіюче.
Сучасність
Після виселення українців село Білична ліквідовано, а його землі приєднано до Ізбів.
Примітки
- Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 38-39
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
Джерела
- Apokryf Ruski(пол.)
- Biliczna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 226. (пол.)(пол.)