Білозерська Олена Леонідівна

Олена Білозерська має блог на «LiveJournal», котрий веде з 11 червня 2007 року. Блог використовує як власний незалежний засіб масової інформації, аби звертатися до читачів напряму, без проміжних інстанцій у вигляді редакторів, видавців і спонсорів. У 2008-му він за результатами голосування читачів потрапив у п'ятірку найкращих українських блогів.

Перший репортаж у «живому журналі» Білозерської був про Марш УПА 14 жовтня 2007[6]. Відвідуваність блогу Білозерської нині — дві з половиною тисячі осіб на день.

Олена Білозерська під час «Вставай, Україно!», Київ, 18 травня 2013

У своєму блозі Олена висвітлює в основному протестні акції та акції правих політичних партій та рухів, які документує власно зробленими численними фотографіями, а також репресії влади проти політиків і громадських активістів. Також розміщує власні вірші і переклади іншомовних поетичних творів українською. Не менш активно Білозерська веде twitter — часто найсвіжіша інформація з гучних акції першою з'являється в її повідомленнях[7].

6 травня 2013 року блог Олени Білозерської (bilozerska.livejournal.com) посів третє місце (після перськомовного і бенгальськомовного) у конкурсі блогів «The Bobs» від Deutsche Welle, а також перше місце серед україномовних блогів (46 % усіх голосів поданих за україномовні блоги[8]) і серед блогів на платформі «LiveJournal». Після численних протестів української «антифашистської» громадськості, до яких підключилися депутати європарламенту і німецькі правозахисники організатори конкурсу, у журі «The Bobs» скасували премію номінації «Найкращий україномовний блог»[9][10][11]. У відповідь громадські діячі та народні депутати почали підписувати петицію на захист Олени Білозерської. У петиції зокрема зазначається, що після перемоги блогу української журналістки Олени Білозерської у конкурсі The Bobs у номінації «Найкращий блог українською мовою», люди упереджені щодо Олени Білозерської розгорнули проти неї кампанію в інтернеті[12]. Deutsche Welle заявила, що поважає рішення незалежних членів журі і результати голосування користувачів стосовно блогу Олени Білозерської. І хоча в Deutsche Welle не погоджуються з окремими висловлюваннями автора блогу, вони також нагадали, що блог Олени Білозерської отримав більшість голосів із суттєвим відривом (46 %) і став переможцем за версією публіки серед україномовних блогів. Але приз журі він не отримав[13].

12 січня 2011 року, — в рамках розслідування кримінальної справи щодо підпалу громадської приймальні Партії Регіонів у Печерському районі в ніч на 1 січня 2011 року, квартиру Олени Білозерської було обшукано київською міліцією[14]. Всі журналістські технічні засоби, аж до «мильнички» її батька, було вилучено[15]. До того, невідомі особи розмістили відео на відеохостингу Youtube і прислали повідомлення про нього на електронну пошту Олени Білозерської. На вебсайті ІА «Поряд з вами» та в особистому блозі Білозерської з'явилося текстове посилання на відео. Обшук, який тривав з 8:30 до 14:30, проводили шість співробітників міліції[16]. Були опитані батьки Олени на предмет того, де вона перебувала в ніч на 1 січня. Потім Олену Білозерську відвезли на допит у Печерський районний відділ МВС України[16]. Міліція заявила:

У ході слідства встановлено, що до розповсюдження відеозйомки підпалу мережею Інтернет може бути причетною саме цей блогер. Для перевірки цієї інформації судом було санкціоновано обшук у помешканні зазначеної громадянки. Вилучено засоби, за допомогою яких могла бути вчинена зазначена операція, а саме - комп’ютерну техніку та інші носії цифрової інформації. Їх направлено для проведення експертного дослідження. Триває слідство[17].

Цей інцидент викликав резонанс в Україні і світі. Дії влади засудили «Комітет визволення політв'язнів» та організація «Репортери без кордонів»[16][18]. Народний депутат Андрій Парубій на наступний день звернувся з запитом до Генпрокурора щодо цього інциденту[19]. 14 січня міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов відповідаючи під час години уряду у Верховній Раді на претензію, що інцидент з Білозерською є політичним переслідуванням і придушенням свободи слова, відповів, що навколо Білозерської має місце «роздмухування мильної бульбашки з нічого», що в неї нібито була вилучена інструкція по виготовленню напалму, і при цьому неправильно вимовляв її прізвище[16][20].

Розв'язку цього інциденту Олена Білозерська оповіла так:

Втрутилися народні депутати, втрутилися журналісти, «Репортери без кордонів» робили запит за запитом… За місяць приблизно повернули всю техніку, а ще згодом – повернули усі носії. Не все працює, щоправда. Два вінчестери, приміром, не працюють. І тут прикро не тільки те, що журналіста позбавляють можливості працювати (у мене ж не тільки комп'ютер вилучили, а й фотоапарат, відеокамери, диктофон), найстрашніше те, що інформація, яку ти накопичував роками, може містити і певні конфіденційні дані[21].

Українська Гельсінська спілка з прав людини включила «Справу Олени Білозерської» у свій звіт «Переслідування громадянського суспільства в Україні в 2011 році»[16].