Білолобик чорносмугий

Білолобик чорносмугий[3] (Aphelocephala nigricincta) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae).[4] Ендемік центральної Австралії.[5]

?
Білолобик чорносмугий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Надродина: Meliphagoidea
Родина: Шиподзьобові (Acanthizidae)
Підродина: Шиподзьобні (Acanthizinae)
Рід: Білолобик (Aphelocephala)
Вид: Білолобик чорносмугий
Біноміальна назва
Aphelocephala nigricincta
(North, 1895)[2]
Синоніми
Xerophila nigricincta North
Посилання
Вікісховище: Aphelocephala nigricincta
Віківиди: Aphelocephala nigricincta
ITIS: 558704
МСОП: 22704754
NCBI: 722648

Опис

Довжина птаха становить 10 см. Верхня частина тіла і голова сірувато-коричневі. Обличчя біле, обрамлене темною смугою, нижній край якої проходить під очима. Верхня частина грудей сірувата з блакитним відтінком, а нижня біла. Поперек грудей проходить чорна смуга. На боках червонувато-коричневі плями. Дзьоб і лапи чорні. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають світліше забарвлення.[6]

Поширення і екологія

Чорносмугий білолобик є ендеміком центральних районів Австралії. Його ареал простягається від південно-західного Квінсленда до Західної Австралії. Цей вид птахів мешкає в напівпустелях і солончаках, сухих чагарниках і пустищах.

Поведінка

Чорносмугий білолобик харчується безхребетними, яких шукає на землі.

Гніздування відбувається взимку, з липня по вересень. Гніздо кулеподібної форми робиться з сухої трави і має довгий трубчастий вхід. Воно розміщується на землі, серед чагарників і прикрашається квітками і пір'ям.[7] В кладці 3-4 яйця білого кольору з коричневими плямками, розміром 17×13 мм.[8]

Повідомлялося. що чорносмугі білолобики в холодні, зимові ночі впадають в торпор і прокидаються, зігрівшись під вранішніми променями.[9]

Примітки
  1. BirdLife International (2012). Aphelocephala nigricincta. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. Oberholser, Harry C. (1899). Some Untenable Names in Ornithology. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia 51 (1): 201–16 [214]. JSTOR 4062499.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2019.
  5. Australian Biological Resources Study (12 лютого 2010). Species Aphelocephala nigricincta (North, 1895). Australian Faunal Directory. Canberra, Australian Capital Territory: Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Australian Government. Процитовано 21 лютого 2014.
  6. Slater, Peter (1974). A Field Guide to Australian Birds: Passerines. Adelaide, South Australia: Rigby. с. 154–55. ISBN 0-85179-813-6.
  7. Trounson, Donald; Trounson, Molly (1989). Australian Birds (вид. 2nd). PR Books. с. 122. ISBN 1875113193.
  8. Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Queensland: self. с. 305. ISBN 0-646-42798-9.
  9. Geiser, Fritz; Körtner, Gerhard; Maddocks, Tracy A.; Brigham, R. Mark (2006). S22-4 Torpor in Australian birds. Acta Zoologica Sinica. 52(Supplement): 405–08.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.