Білонні монети

Білонні монети (від фр. billon) — неповноцінні (розмінні, кредитні) монети, купівельна спроможність яких перевищує вартість металу, що міститься в них[1][2]. У більш вузькому сенсі — монети, у яких вміст благородного металу (золота або срібла) становить меншу частину, а більшу — лігатура[1]. Ще більш вузьке значення — срібні монети 500-ї і нижчої проби, де лігатурним металом, як правило, виступає мідь[3].

Австрійська білонна монета номіналом у 10 крейцерів, 1871 р. Вміст срібла — 50 %.

Про білонні як про неповноцінні (кредитні) монети див. статтю «Розмінна монета».

Білон

У XIII столітті у Франції словом «Білон» (від фр. billon) називали сирий, не карбований у вигляді монети коштовний метал, тобто золото або срібло у вигляді зливку або навіть у зовсім сирому, необробленому вигляді. В Англії воно трансформувалося в поняття bullion coin (інвестиційна, вагова монета). У самій Франції, а також у багатьох інших країнах (зокрема, в Росії) в XV столітті слово «Білон» стало означати сплав з незначним вмістом коштовного металу [4], в більш вузькому сенсі — сплав міді зі сріблом, де останнє становить менше 50 % («біла мідь»)[3][1].

Приклади білонних монет

Білон використовувався для виготовлення монет (Білонна монета в цьому сенсі — срібна монета з пробою не вище 500-ї), а також для виробництва прикрас [джерело не вказане 3178 днів]. Відомі білонні монети, що карбувалися в VI — на початку V століття до н. е. в Малій Азії на острові Лесбос і містили 40 % срібла і 60 % міді. Великий розмах виготовлення білонних монет, у лігатурному сплаві яких переважала мідь, набуло у Римській імперії (денарії, антонініани), досягнувши піку при Галлієні (253—268). Було виявлено, що наслідок псування та неконтрольованого масового карбування білонні монети мають тенденцію витісняти з обігу більш повноцінні, повновартісні монети. За кольором металу розрізняли монети білі (лат. argentum album) і монети чорні (лат. argentum nigrum), відповідно, монети високої (наприклад, празький гріш) і низькою проби (чеський денарій)[3][1][5][6].

В Російській імперії з 1867 по 1917 р. монети номіналом 5, 10, 15 і 20 копійок карбувалися з білону з вмістом срібла 50 % (до 1867 року ці номінали випускалися зі срібла 868-ї або 750-ї проби) [7]. В РРФСР (а пізніше в СРСР) з 1921 до 1931 монети в 10, 15 і 20 копійок також випускалися з білону (срібло 500-ї проби) [джерело не вказане 3178 днів].

Примітки
  1. НС, 1980, «Биллонная монета».
  2. ЭСБЕ, 1890—1907, «Монета, деньги».
  3. СН, 1993, «Биллонная монета».
  4. СН, 1993, «Биллон».
  5. Мэттингли, 2005, с. 110, 32—40.
  6. ЭСБЕ, 1890—1907, «Биллон, сплав».
  7. Обговорення користувача, 1890-1907, «Розмінна монета».

Джерела
  • {{{Заголовок}}} / [Автор: Зварич В.В.] — 4 -е вид. — Львів : Вища школа, 1980.
  • {{{Заголовок}}} / [ Автори: Фенглер Х. , Гіро Г. , Унгер В. ] / Пер. з нім. М. Г. Арсеньевой / Відп. ред. В. М. Потін. — 2 -е вид. , перераб . і доп. — М. : Радіо і зв'язок, 1993. — ISBN 5-256-00317-8.
  • {{{Заголовок}}}. — СПб . : Семенівська типо-літографії (І. А. Ефрона), 1890-1907. — «Вікітека»
  • Меттінглі Г. {{{Заголовок}}}. — М. : Collector's Books, 2005. — ISBN 1-932525-37-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.