Білон Петро

Петро́ Па́влович Білон (нар. 4 січня 1879(18790104), м. Васильків — 7 серпня 1959, м. Піттсбурґ, США) — український церковний та громадський діяч, видавець у діаспорі, православний священик, протоієрей. Начальник канцелярії повітряного флоту УНР[1], капелан Армії УНР.

Петро Білон
отець Петро
Народився 4 січня 1879(1879-01-04)
Васильків
Помер 7 серпня 1959(1959-08-07) (80 років)
Піттсбург
Країна  УНР
 Канада
 США Російська імперія
Титул протоієрей
Посада Начальник канцелярії повітряного флоту УНР
Військове звання капелан Армії УНР
Конфесія Московський патріархат,
УАПЦ
Батько Павло Білон

Життєпис

Народився в Київській губернії Російської імперії.

У 1918 р. працював дорадчим, старшим діловодом в Інспекції Повітряного флоту УНР[2]. Працював скарбником Повітряного флоту УНР[1].

Служив як настоятель похідної церкви 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР[3].

Служив капеланом у м. Александрові Куявському та с. Щипйорно в Польщі у таборах інтернованої Армії УНР. Заснував у Александрові Куявському видавниче товариство «До світла» та журнал «Релігійно-науковий вісник» (потім переніс до Щипйорно), де надрукував матеріали «Про високе значення христолюбивого вояцтва», «Казання в день cвятої Трійці», «Про церковні читання на Службі Божій» і т. ін.. Очолював Православне козацьке свято-покровське братство, і у березні 1921 р. був на з'їзді українських військових капеланів у м. Тарнові організованому міністром ісповідань УНР Іваном Огієнком[4]

У 1924 р. емігрував до Канади на місію для організації парафій УПЦ.

З 1930 р. мешкав у США. Де був на посаді заступника голови консисторії УПЦ й редактором їх органу «Дніпро». Автор дослідження «900-літні роковини Хрещення Руси-України» (1938), «Правдива церква українського народу» (1947), «англ. Ukrainіans and their Church» (1953) та ін.. У творі «Спогади» (у 3-х частинах, Піттсбурґ, 1952; 1956; 1959) розкрив проблему розвитку релігійно-духовного життя у період інтернування Армії УНР до Польщі.

Помер у Піттсбургу. Надгробок на могилі о. П. Білона у м. Бавн-Бруці створений Битинським Миколою.

Примітки
  1. Юрченко О. А., Українські пілоти в Авіашколі у Бидгощі в 1920-1922 рр.PDF, Національний авіаційний університет
  2. Тинченко Я. Ю., «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917—1920 рр.». — С.67.
  3. Військові священики Армії Української Народної Республіки // Тинченко Я. Ю., «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921)» кн. 2.
  4. Михалевич Віктор, Духівництво у військових структурах: історичний досвід і сучасністьPDF, 2012 р. // «Волинь і волиняни у Другій світовій війні: збірник наукових праць». —— С.130.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.