Білоцерківська округа
Білоцеркі́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена навесні 1923 року у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Біла Церква. Налічувала 28 районів. Проіснувала до 2 вересня 1930 року. Протягом 1925–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.
На півночі округа межувала з Київською округою, на сході з Черкаською, на півдні з Уманською та з Бердичівською на заході.
Райони
У складі округи спочатку було 19 районів:
|
|
Кожанський район розформований 21 березня 1929 року, територію розподілено між Фастівським, Попільнянським і Велико-Половецьким районами.[1].
Населення
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 860 980 чоловік (48,18% чоловіків і 51,82% жінок). З них 95 816 були міськими, а 765 164 сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 93,1% населення були українці, 5% євреї, 0,9% поляки, 0,7% росіяни, інші національності загалом 0,3%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]
населення | українці | євреї | поляки | росіяни | білоруси | |
---|---|---|---|---|---|---|
м. Біла Церква | 42 974 | 57,0 | 36,4 | 2,4 | 3,4 | 0,3 |
Білоцерківський район | 50 742 | 98,4 | 0,3 | 0,7 | 0,4 | 0,1 |
Богуславський район | 56 141 | 87,7 | 11,5 | 0,2 | 0,5 | |
Великополовецький район | 37 725 | 96,5 | 0,5 | 2,5 | 0,3 | |
Володарський район | 43 736 | 97,8 | 0,9 | 0,8 | 0,3 | 0,1 |
Гребінківський район | 37 523 | 97,6 | 0,6 | 1,1 | 0,5 | 0,1 |
Ковшуватський район | 34 390 | 98,1 | 1,2 | 0,3 | 0,3 | |
Кожанський район | 38 841 | 97,8 | 0,8 | 0,7 | 0,4 | 0,1 |
Корнинський район | 38 194 | 96,1 | 1,5 | 1,8 | 0,4 | |
Медвинський район | 27 653 | 98,4 | 1,2 | 0,1 | 0,2 | |
Миронівський район | 47 344 | 98,3 | 0,9 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
Попільнянський район | 38 449 | 92,4 | 5,8 | 1,1 | 0,5 | 0,1 |
П'ятигірський район | 38 307 | 97,1 | 1,7 | 0,6 | 0,4 | |
Рокитнянський район | 53 767 | 94,9 | 3,7 | 0,6 | 0,5 | 0,1 |
Сквирський район | 55 401 | 89,9 | 8,7 | 0,7 | 0,6 | |
Ставищенський район | 49 242 | 96,6 | 2,3 | 0,5 | 0,3 | |
Таращанський район | 39 821 | 91,0 | 8,3 | 0,2 | 0,5 | |
Тетіївський район | 28 560 | 95,1 | 0,8 | 3,2 | 0,6 | |
Узинський район | 39 546 | 98,0 | 0,4 | 0,7 | 0,6 | 0,1 |
Фастівський район | 62 895 | 90,2 | 6,4 | 1,5 | 1,4 | 0,2 |
Білоцерківська округа | 861 251 | 93,1 | 5,1 | 0,9 | 0,7 | 0,1 |
Мовний склад
Рідна мова населення Білоцерківської округи за переписом 1926 року[2]
населення | українська | російська | інша | ||
---|---|---|---|---|---|
м. Біла Церква | 42 974 | 56,4 | 9,7 | 33,9 | |
Білоцерківський район | 50 742 | 99,0 | 0,5 | 0,5 | |
Богуславський район | 56 141 | 87,8 | 0,8 | 11,4 | |
Великополовецький район | 37 725 | 98,3 | 0,4 | 1,4 | |
Володарський район | 43 736 | 98,0 | 0,4 | 1,6 | |
Гребінківський район | 37 523 | 98,0 | 0,6 | 1,4 | |
Ковшуватський район | 34 390 | 98,2 | 0,3 | 1,5 | |
Кожанський район | 38 841 | 98,3 | 0,6 | 1,1 | |
Корнинський район | 38 194 | 97,4 | 0,5 | 2,1 | |
Медвинський район | 27 653 | 98,4 | 0,3 | 1,3 | |
Миронівський район | 47 344 | 98,4 | 0,5 | 1,1 | |
Попільнянський район | 38 449 | 93,1 | 0,8 | 6,1 | |
П'ятигірський район | 38 307 | 97,4 | 0,5 | 2,1 | |
Рокитнянський район | 53 767 | 95,2 | 0,7 | 4,1 | |
Сквирський район | 55 401 | 90,0 | 1,2 | 8,8 | |
Ставищенський район | 49 242 | 96,8 | 0,3 | 2,9 | |
Таращанський район | 39 821 | 91,0 | 0,8 | 8,2 | |
Тетіївський район | 28 560 | 96,0 | 0,7 | 3,3 | |
Узинський район | 39 546 | 98,4 | 0,7 | 0,9 | |
Фастівський район | 62 895 | 89,8 | 3,4 | 6,8 | |
Білоцерківська округа | 861 251 | 93,4 | 1,3 | 5,3 |
Примітки
- Вісті ВУЦВК № 66 (2559) від 22 березня 1929 р., С. 3
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Література
- Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Білоцерківська округа. Харків, 1926.
Джерела
- Адміністративний поділ Київської області на whp057.narod.ru(рос.)
- Демоскоп(рос.)
- Енциклопедія історії України[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
- Матеріали до опису округ УСРР: Білоцерківська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 67 с.. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 23 лютого 2016. Процитовано 25 лютого 2018.