ВІD

Телекомпанія BID була заснована у 1987 році Владиславом Лістьєвим, Андрієм Разбашем, Олександром Любимовим, Олександром Політковським, Іваном Демидовим та Олександром Городжанкіним як «Взгляд», а восени 1990 року появилася. Для закупівлі в неї програм на її базі була створена Студія «Експеримент», що отримала статус юридичної особи, і право на розміщення реклами, яке переходило до телекомпанії в обмін на підготовлені нею передачі .

З 1994 по 1995 рік разом з ATV і РЕН ТВ входив в «Асоціацію незалежних телевиробників», яка в 1995 році виступила одним з ініціаторів створення АТЗТ «Громадське російське телебачення» (його генеральним директором став президент телекомпанії Владислав Лістьєв), якому 1 квітня перейшло мовлення 1-го федерального телеканалу, а телекомпанія стала одним з найбільших виробників програм для нього, а восени зміцнила свої позиції .

У 2000 році ВІD вирішила брати участь в конкурсі на право мовлення на 3 ТВК. Однак, незважаючи на те, що голоси членів конкурсної комісії розподілилися порівну між ВІD і власником частоти ВАТ «ТВ Центр», завдяки вирішального голосу Михайла Лесина, 24 травня 2000 року телеканал «ТВЦ» виграв конкурс і продовжив мовлення на третій кнопці.

До початку 2007 року між основними акціонерами телекомпанії ВІD Олександром Любимовим і Ларисою Синельщикової виникли розбіжності з приводу подальшої стратегії розвитку компанії. В результаті цього «Перший канал» припинив активну співпрацю з ВІD. З усіх проектів телекомпанії, залишилися тільки 4 передачі — «Жди меня», «Поле чудес», «Служу Вітчизні!» і «недолугих замітки» (виробництво турагентства Дмитра Крилова «Колійні поради»), а решта перейшла до «Червоного квадрату».

У грудні 2014 року в ВІD після 7 років роботи на телеканалах «Росія» і РБК повернувся Олександр Любимов, який посів у ній посаду президента. При цьому з телекомпанії пішов Сергій Кушнерьов і вся творча бригада програми «Жди меня». Акції ВІD, що належали Кушнерьов, перейшли до Олександра Любимова за 2 000 рублів .[1]

6 жовтня 2017 року телекомпанія ВІD змінила назву на ВІDgital («Віджітал»). Це пов'язано з тим, що вони стали активно рухатися в інтернет. Також змінилася заставка — тепер жаба заповзає на керамічну маску, яка зображує голову Гао Сяну, який в кінці посміхається.

Спеціально для цього Андрій Разбаш поїхав до Музею Сходу за допомогою до майбутньої дружини Владислава Лістьєва Альбіні Назимова. Із запропонованих варіантів Разбаш вибрав керамічну голову філософа Гао Сяна з трилапою жабою на голові. У різних східних культурах даний символ трактується по-різному: десь він символізував духовне багатство, десь — могутність, а десь — фінансове багатство.[2] Єдина проблема, що у цієї маски були гігантські вуха, як у Чебурашки, але вуха відрізали на комп'ютері.

Логотип в остаточному варіанті виготовив особисто Андрій Разбаш. З 1990 по 1997 рік заставка телекомпанії складалася з зображення чорного трампліну з падаючим сірим шаром, який відлітає вниз і вибухає у вигляді чорних кругових спалахів. І білий фон заставки змінюється на чорний, а з темряви з'являється маска із золотою підписом «ВІD», по якій пробігає відблиск. Потім маска зникала в темряву.

• Заставки телекомпанії BID
• Архіви офіційного сайту BID