Вайнгорт Лев Семенович

Арій-Леон (Лев) Семенович Вайнгорт (нар. 27 листопада 1912(19121127), Варшава 18 квітня 1994, Полтава) архітектор і краєзнавець, член Спілки архітекторів України1939 року).

Лев Семенович Вайнгорт
Арій-Леон Вайнгорт
Народження 27 листопада 1912(1912-11-27)
Смерть 18 квітня 1994(1994-04-18) (81 рік)
Навчання Харківський національний університет будівництва та архітектури
Діяльність архітектор
Праця в містах Полтава

Біографія

Арій-Леон Вайнгорт народився 27 листопада 1912 року у Варшаві, в бідній єврейській родині. Ще малим батьки перевезли його в Полтаву.

У 1938 році Лев Вайнгорт закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Після закінчення вишу деякий час працював на будівництві Московського метрополітену. Подальше його життя тісно пов'язане з Полтавою.

Протягом 32 років, з 1939 до 1970 року Лев Семенович Вайнгорт працював головним архітектором Полтави. Співавтор багатьох пам'ятників міста і багатьох наукових робіт з містобудування і архітектури Полтави. За його активної участі у повоєнні часи відновлено центр міста, проведено містобудівні заходи зі створення його чіткої планувальної структури, відтворено історичний вигляд Круглої площі.

Вхід у Корпусний парк, 1941 рік

Одна з перших довоєнних робіт Л. С. Вайнгорта — вхідні пілони в Корпусний парк (розібрані в 1960-х роках). Після звільнення Полтави, у лютому 1944 року Лев Семенович був викликаний Полтавським обкомом КП(б)У і знову призначений головним архітектором Полтави. Під його керівництвом пройшла ліквідація руйнувань після війни. В 1946 році відновлений перший будинок ансамблю Круглої площі. У 1954 році Вайнгорт відновив Білу альтанку. Ротонду «Дружби народів» збудували за два місяці на місці альтанки зруйнованої окупантами. Лев Семенович добився будівництва нового будинку для музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя. Відкриття театру, побудованого за проектом архітекторів О. Крилова та О. Малишенка, відбулося в рік 100-річчя від дня народження М. В. Гоголя 7 листопада 1958 року.

Меморіал Солдатської Слави — братська могила жертв фашизму

Завдяки умілому плануванню Вайнгорта промислові підприємства міста були винесені за залізницю, сплановані житлові мікрорайони. У 1960-х Лев Вайнгорт керував спорудженням пам'ятника Леніну і меморіального комплексу Солдатської Слави, автомобільно-залізничного мосту через Ворсклу, Будинку культури бавовнопрядильного комбінату, розбивкою Полтавського міського парку, який у 1987 році в конкурсі парків зайняв друге місце, поступившись лише Ізмайловському парку в Москві. За величезного сприяння Л. Вайнгорта був відновлений Хрестовоздвиженський монастир, а також збережена дзвіниця Святоуспенского собору.

Музей-садиба М. В. Гоголя в Гоголевому

Протягом 19701981 років Лев Семенович Вайнгорт був доцентом кафедри архітектурного проектування Полтавського інженерно-будівельного інституту. Автор і перший директор (з 1981 р.) Національного музею-заповідника М. В. Гоголя в селі Гоголеве на Полтавщині.

Після виходу на пенсію, з 1986 року, працював старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею, до реставрації якого доклав багато зусиль.

Автор багатьох науково-дослідницьких, історико-архітектурних праць. У тому числі путівника «Монумент Славы в Полтаве» (1959), дослідження «Полтава: Історико-архітектурний нарис» (1996 р., у співавторстві), книги «Записки провинциального архитектора» (2001).

Меморіальна дошка на будинку де жив і працював Л. С. Вайнгорт

Помер архітектор 18 квітня 1994 року в Полтаві.

Вшанування пам'яті

У 1995 році, до річниці смерті Л. С. Вайнгорта, в Полтаві, на будинку по вулиці Стрітенська, 10, де він жив з 1944 до 1994 року була встановлена меморіальна дошка з сірого граніту з бронзовим барельєфом. Автори — учні Вайнгорта архітектор В.Тригубов і скульптор В. Білоусов. На дошці напис «В цьому будинку жив і працював Л. С. Вайнгорт».

20 травня 2015 року в Полтаві провулок Вороніна було перейменовано на провулок Лева Вайнгорта[1].

Пам'ятник Леву Семеновичу Вайнгорту в Полтаві

28 листопада 2021 року в Полтаві за адресою вул. Зигіна, 1 відкрили пам'ятник Леву Вайнгорту. Скульптори Дмитро Коршунов, Володимир Голуб. Архітектори Артур Ароян та Василь Шулик. [2]

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.