Вакуловський Віктор Вікторович

Ві́ктор Ві́кторович Вакуло́вський (*6 жовтня 1895, Велика Загорівка — †26 листопада 1974, Філадельфія) — військовий і громадський діяч, член Вищого проводу Гетьманського руху[джерело?]; сотник піхоти Армії УНР.

Віктор Вікторович Вакуловський
 Сотник
Загальна інформація
Народження 6 жовтня 1895(1895-10-06)
Велика Загорівка
Смерть 26 листопада 1974(1974-11-26) (79 років)
Філадельфія
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19181921
Приналежність  УНР
Вид ЗС  Армія УНР
Формування Запорозький корпус
Війни / битви Радянсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)

Учасник Першого зимового походу. Лицар Залізного хреста.

Життєпис

У «Curriculum vitae» зазначав:

Я, громадянин УНР, Віктор Вікторович Вакуловський, родом українець, віри православної. В травні 1905 року витримав іспит на підготовчу клясу Чернігівської реальної школи, в котрій, дійшовши до 3 кляси, перевівся до Чернігівської хлоп’ячої гімназії (17 серпня 1909 р.), де й закінчив освіту 4 червня 1915 року. По закінченню гімназії поступив до Університету Св. Володимира на правничий факультет. Лекції слухав до 1 грудня 1915 року. 1 травня 1916 р. добровільно поступив у Київську Костянтинівську військову школу, котру закінчив 1 жовтня 1916 року. Повернувшись додому 1918 року, не маючи матеріальних засобів продовжувати освіту, поступив на службу в Скарбову палату в м. Чернігові.

В українській армії УНР — з листопада 1918 року. Очевидно, служив у Наливайківському полку Запорозької дивізії.

Учасник Першого зимового походу.

Лицар Залізного хреста.

Інтернований 21 листопада 1920 року.

У 1922 року зарахований на агрономічний відділ агрономічно-лісового факультету Української Господарської академії. Дипломна робота «Асиміляція азоту бактеріями та його значіння для практичного хліборобства». Диплом УГА здобув 15 квітня 1927 року.

Батько, Віктор Аркадійович Вакуловський, у 1922 році мешкав у Чернігові. З дружиною Галиною пустив у світ дочок Вікторію і Маріанну.

У 1928-1939 роках розбудовував філії товариства «Сільський господар» у Рогатинському, Галицькому, Ходорівському і Перемишлянському повітах.

Переслідувався польською владою.

Автор статей на сьльсько-господарські теми у журналах та американській газеті «Свобода».

Іван Поритко назвав його «знаменитим бойовим старшиною української армії, визначним громадянином, чесною людиною, добрим співпрацівником і другом», стверджував, що він «солідно сповняв свої життьові обов'язки».

Джерела

  • Поритко І. Пам'яті сл. П. інж. Віктора Вакуловського // Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк, СІЛА). — 1975. -№ 5. — 9 січня. — С. 6.
  • Некролог // Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк, СПІА). — 1974. — № 216. — 29 листопада. — С. 3.
  • Українська господарська академія в Ч. С.Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Реґенсбурґ -Мюнхен, 1932—1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської

академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.