Валер'яна Ґроссгейма

Валер'яна Ґроссгейма[1], валеріана Гросгейма[2] (Valeriana grossheimii) — багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостеввих.

Валер'яна Ґроссгейма
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Жимолостеві (Caprifoliaceae)
Рід: Валер'яна (Valeriana)
Вид:
Валер'яна Ґроссгейма (V. grossheimii)
Біноміальна назва
Valeriana grossheimii
Vorosh., 1959
Синоніми

Valeriana armena subsp. grossheimii (Vorosh.) Vorosh.

Будова

Багаторічна трав'яниста лікарська рослина. Кореневище — без пагонів; корені чорно-бурі, близько 2 мм у діаметрі. Стебло пряме, борозенчасте, 100—150 см заввишки. Листки супротивні, непарноперисті; прикореневі й нижні стеблові — з 7—10 парами листочків. Листочки зісподу більш-менш довго-відлегло-волосисті або коротко-щетинисто-шерстисті. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, лілуваті, в дуже розгалуженому, з дугоподібними гілочками (до 15 см завдовжки) щиткоподібному суцвітті. Плід — сім'янка.

Життєвий цикл

Цвіте у червні — липні.

Поширення та середовище існування

Вид зростає у Криму, на Північному Кавказі (Росія) й на Південному Кавказі (Азербайджан, Вірменія, Грузія)[3][4].

Трапляється в Україні в Криму по чагарниках і на узліссях.

Практичне використання

Коріння та кореневище містять багато ефірних олій (від 1 до 2 %), алкалоїди валерин і хатинін (у свіжому корінні), ізовалеріанову кислоту, ефіри борнеолу, масляну, оцтову та мурашину кислоти, цукри, терпеноїди: лимонен, миртенол, камцен, терпинеол та пінен, а також глікозид валерид, борнеол, алкалоїд актинідин (у формі гідроксифенілетилової солі) та дубильні речовини. Основною найбільш важливою складовою ефірних олій валеріани Гроссгейма є складний ефір спирту ізовалеріанової кислоти і борнеолу.[5]

Препарати з валеріани Гроссгейма зменшують збудливість і підвищують функціональну діяльність центральної нервової системи, регулюють серцеву діяльність, знижу ють артеріальний тиск, проявляють спазмолітичну й слабу жовчогінну дію, підсилюють секрецію залоз травного тракту.

Див. також

Примітки
  1. Valeriana grossheimii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 13.03.2021.
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 13.03.2021.
  5. Валеріана Гроссгейма – хімічний склад та використання у фармакології. Лікарські рослини. 23 червня 2015. Процитовано 16 травня 2017.

Джерела
  • Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Л-56 Відп. ред. А. М. Гродзінський.— К.: Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.— 544 с: іл. — ISBN 5—88500—055—7 — С.75
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.