Вальдемар Фегеляйн

Вальдемар Фегеляйн (нім. Waldemar Fegelein; 9 січня 1912, Ансбах, Франконія 20 листопада 2000) — офіцер військ СС, штандартенфюрер СС (21 грудня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (16 грудня 1943).

Вальдемар Фегеляйн
нім. Waldemar Fegelein
Фегеляйн (ліворуч) з братом Германом.
Псевдо Axel Fegelein
Народився 9 січня 1912(1912-01-09)[1][2]
Ансбах, Баварія, Німецька імперія
Помер 20 листопада 2000(2000-11-20)[1][2] (88 років)
Обермайтінген, Ландсберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна  Німеччина
 Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Членство СС
Військове звання штандартенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Родичі Ґретель Браун
Брати, сестри Герман Фегелейн
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Золотий німецький хрест
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
За поранення (нагрудний знак)
Німецький кінний знак
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Біографія

Ранні роки

Народився 9 січня 1912 року в Ансбасі. Молодший брат Германа Фегеляйна.

В 1934 році вступив у головну кавалерійську школу СС в Мюнхені. Проявив себе як чудовий кавалерист і був членм Олімпійської команди Німеччини з кінного спорту.

Друга світова війна

Під час війни служив у кавалерійських частинах СС.

З 15 жовтня по 20 листопада 1941 року тимчасово командував 15-м добровольчим кавалерійським полком СС.

Воював на радянсько-німецькому фронті під командуванням свого брата, з квітня 1944 року — командир 17-го кавалерійського полку СС 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайєр».

з 26 лютого по березень 1945 року — командир 37-ї добровольчої кавалерійської дивізії СС «Лютцов».

Повоєнні роки

Після закінчення війни змінив ім'я на Аксель Фегеляйн, займався розведенням коней, керував кінним заводом у Неє, поблизу Бад-Верісгофену.

Підвищення під час Другої світової віни

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.261-262
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Schneider J.W., Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. TracesOfWar
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.