Вальтер Бааде

Народився 24 березня 1893 в містечку Шреттінгхаузен (Вестфалія) в сім'ї вчителя. Після закінчення Геттінгенського університету (1918) за рекомендацією математика Ф.Клейна, у якого він працював асистентом, був прийнятий на роботу до Бергедорфської обсерваторії Гамбурзького університету, викладав у цьому ж університеті (з 1928). 1931 року переїхав до США. Працював спочатку в обсерваторії Маунт-Вілсон, потім — у Паломарській обсерваторії. 1958 року повернувся до Німеччини, працював у Геттінгенському університеті.

Перші роботи Бааде, виконані ним у Гамбурзькій обсерваторії, були присвячені кометам, астероїдам, змінним зіркам.

1923 року він відкрив нову комету, в 1920 — астероїд Гідальго, з рекордним тоді віддаленням від Сонця.

1949 відкрив астероїд Ікар, орбіта якого заходила всередину орбіти Меркурію.

Помер у Геттінгені 25 червня 1960 року.

Світову популярність принесла Бааде концепція існування двох основних типів зоряного населення галактик. Спостерігаючи найближчі галактики (зокрема, галактику Андромеди) за допомогою найбільших тоді 100-дюймового (а потім і 200-дюймового) рефлекторів, він 1944 року розклав їх на зірки і поділив зоряне населення на дві групи залежно від віку зірок, їх хімічного складу і розташування в галактичній системі. До групи I Бааде відніс молоді (10⁶—10⁸ років) гарячі зірки, що сформувалися з міжзоряного газу, який міг утворитися, наприклад, під час вибухів наднових. Ці зірки містять залізо, нікель, вуглець і деякі важчі елементи приблизно в такій же пропорції, як Сонце, і теж складаються в основному з водню (90 %) і гелію (9 %). До групи II належать старіші зірки (1×10⁹—15×10⁹ років). Вони утворилися з міжзоряних газових хмар, що сформувалися після Великого Вибуху і складаються майже винятково з водню і гелію. Вміст важчих елементів в них в 10-100 разів менший, ніж у зірках групи I.

Концепція Бааде відіграла важливу роль в розвитку теорії еволюції зір.

Вельми цінними були також результати Бааде стосовно наднових. Він довів, що спалахи зір, які спостерігали ще Тихо Браге (1572) і Іоганн Кеплер (1604), були насправді спалахами наднових, і ототожнив їх із залишками спалахів — туманностями.

Бааде вперше висловив припущення (спільно з Ф. Цвіккі), що в результаті спалаху наднової може утворитися нейтронна зірка (1934), ототожнив (спільно з Р.Мінковським) із залишками наднових декілька дискретних джерел радіовипромінювання. Фотографуванням в монохроматичному світлі виявив тонковолокнисту структуру Крабоподібної туманності.

• нагороджений Золотою медаллю Лондонського королівського астрономічного товариства (1954)
• медаллю Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1955)
• На його честь названо астероїд (1501 Baade).

Коли почалася війна з Німеччиною, з'ясувалося, що Бааде, який приїхав до Штатів 1931 року, немає ніяких документів (крім німецьких), тобто є громадянином ворожої держави. Він навіть не оформив дозволу на перебування. Військові змушені були посадити його під домашній арешт в обсерваторії Маунт-Вільсон, де йому дісталися надзвичайні умови: внаслідок світломаскування вогні міста Лос-Анджелеса не заважали спостереженням, і весь час спостережень належав Бааде, оскільки інших співробітників лабораторії було призвано на військову службу.

• И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Бааде Вильгельм Генрих Вальтер. Астрономы (Биографический справочник) (російською). на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка».

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Бааде