Вальтер Вайс

Вальтер Вайс (нім. Walter Weiß; нар. 5 вересня 1890, Тільзит — пом. 21 грудня 1967, Ашаффенбург, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1944). Кавалер Лицарського хреста з Дубовими листям.

Вальтер Вайс
Walter Weiß
Народження 5 вересня 1890(1890-09-05)
Тільзит, Східна Пруссія, Німецька імперія
Смерть 21 грудня 1967(1967-12-21) (77 років)
Ашаффенбург, Баварія
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Рейхсвер
 Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1908–1945
Звання  Генерал-полковник
Командування 97-ма легка піхотна дивізія
26-та піхотна дивізія
XXVII армійський корпус
2-га армія
Група армій «Північ»
Війни / битви Перша світова війна:
Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден Заслуг (Угорщина)defaultКомандорський хрест із зіркою ордена Заслуг (Угорщина)
 Вальтер Вайс у Вікісховищі

Біографія

19 березня 1908 року після закінчення кадетського училища вступив фенрихом в 59-й (4-й Позенський) піхотний полк. З 1911 року — ад'ютант, потім командир роти 3-го батальйону свого полку. Учасник Першої світової війни, служив у штабах армійської групи Шольца (Македонія) і 226-ї піхотної дивізії.

У 1919-20 роках служив у прикордонній охороні «Схід». Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у 2-му (прусському) піхотному полку. З 1 жовтня 1922 року — співробітник відділу розвідки і контррозвідки при штабі 1-го військового округу (Кенігсберг). У 1924 переведений в штаб 1-ї піхотної дивізії, в 1925 році — в штаб 1-го батальйону 7-го піхотного полку (Опель), з 1927 року — командир 1-ї, з 1929 року — 16-ї роти того ж полку. У 1932 році переведений в комендатуру Бреслау. З 1 жовтня 1933 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) штабу командування піхотою 2-го військового округу (Мекленбург-Шверін), з 15 жовтня 1934 року — 12-ї дивізії. 24 березня 1936 року переведений до штабу 6-го армійського корпусу (Мюнстер). З 1 травня 1938 року — командир 1-го піхотного полку в Кенігсберзі.

Учасник Польської і Французької кампаній. З 15 грудня 1940 року — командир 97-ї легкої дивізії, з 15 січня 1941 року — командир 26-ї піхотної дивізії. З 22 червня 1941 року воював на центральній ділянці Східного фронту. З 1 липня 1942 року — командир 27-го армійського корпусу. З 3 лютого 1943 року — командувач 2-ю армією (на центральній ділянці Східного фронту, у складі групи армій «Центр»). Проти його армії радянські війська провели ряд наступальних операцій, в тому числі Ломжа-Ружанську наступальну операцію. З 12 березня по 8 квітня 1945 року — командувач групою армій «Північ» (у Східній Пруссії). У квітні 1945 році переведений в резерв, евакуювався в Північну Німеччину, де був узятий в американський полон. У березні 1948 року звільнений.

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Див. також

Література
  • Gerd F. Heuer: Die Generalobersten des Heeres. Inhaber höchster deutscher Kommandostellen. Moewig, Rastatt 1988, ISBN 3-8118-1049-9, S. 1-8.
  • Fellgiebel, Walther-Peer: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.