Вараждинська жупанія (Королівство Хорватія і Славонія)
Вараждинська жупанія (хорв. Varaždinska županija, угор. Varasd vármegye) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, центром якої був Вараждин.[1]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg.png.webp)
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Положення
Жупанія межувала з австрійською Штирією, угорським комітатом Зала і хорватсько-славонськими Загребською та Б'єловарсько-Крижевецькою жупаніями. Її північну межу утворювала річка Драва.[2]
Історія
Територія Вараждинської жупанії належала до Королівства Хорватія, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. У часи Військового порубіжжя територія жупанії лежала в межах Вараждинського генеральства. Після 1607 року посада керівника жупанії (жупана) стала спадковою і була закріплена за дворянською родиною Ердьодів.[3]
1918 року, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилась у Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, згідно з Тріанонським договором, увійшла до Королівства СХС,[4] де (за винятком Меджимур'я) разом із Загребською жупанією в 1924 році потрапила до складу новоствореної Загребської області.[5]
Населення
1900 року жупанія налічувала 279 448 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:[6]
- хорватська: 270 897 (96,9%)
- сербська: 2 464 (0,9%)
- німецька: 1 654 (0,6%)
- угорська: 1 061 (0,4%)
- словацька: 126 (0,0%)
- руська: 4 (0,0%)
- румунська: 1 (0,0%)
- інші чи невідомі: 3 241 (1,2%)
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:[7]
- римокатолики: 275 111 (98,5%)
- православні серби: 2 502 (0,9%)
- юдеї: 1 612 (0,6%)
- лютерани: 161 (0,0%)
- кальвіністи: 31 (0,0%)
- грекокатолики: 26 (0,0%)
- унітаріани: 0 (0,0%)
- інше чи невідомі: 5 (0,0%)
1910 року жупанія налічувала 307 010 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:[6]
- хорватська: 300 033 (97,7%)
- сербська: 2 384 (0,8%)
- німецька: 1 172 (0,4%)
- угорська: 1 095 (0,4%)
- словацька: 41 (0,0%)
- руська: 0 (0,0%)
- румунська: 2 (0,0%)
- інші чи невідомі: 2 283 (0,7%)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:[7]
- римокатолики: 303 038 (98,7%)
- православні серби: 2 409 (0,8%)
- юдеї: 1 341 (0,4%)
- лютерани: 114 (0,0%)
- грекокатолики: 61 (0,0%)
- кальвіністи: 42 (0,0%)
- унітаріани: 0 (0,0%)
- інше чи невідомі: 5 (0,0%)
Адміністративний поділ
Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ:
| Дистрикти | |
|---|---|
| Район | Столиця |
| Ivanec | Іванець |
| Klanjec | Кланєць |
| Krapina | Крапина |
| Ludbreg | Лудбрег |
| Novi Marof | Новий Мароф |
| Pregrada | Преграда |
| Varasd | Вараждин |
| Zlatar | Златар |
| Муніципальні міста | |
| Вараждин | |
Примітки
- Oliver, Jeanne (1 січня 2007). Croatia (англ.). Lonely Planet. ISBN 9781741044751.
- Abraham, Rudolf (1 січня 2011). National Geographic Traveler: Croatia (англ.). National Geographic Society. ISBN 9781426207099.
- Ivana Horbec (вересень 2010). Slavonske županije između Banske Hrvatske i Mađarske: uspostava civilne uprave i pitanje poreznog sustava u 18. stoljeću [Slavonia between Croatian and Hungarian kingdom: The establishment of county administration and the tax system issue in the 18th century]. Arhivski vjesnik (хор.) (Хорватський державний архів) (53): 180. Процитовано 7 вересня 2012.
- Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-Century Central-Eastern Europe (англ.). M.E. Sharpe. ISBN 9780765618337.
- Medjimurje.hr - Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje?
- KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.
- KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.