Варлаам (Леницький)
Архієпископ Варлаам (в миру Василь Леницький[1]; кінець XVII ст. Київ — 8 січня 1741, Київ) — український церковний діяч, ігумен Густинського монастиря у Прилуцькому полку Гетьманщини. Певний час - єпископ Переяславський, вікарій Київської єпархії безпатріаршої РПЦ (1730). Просвітитель східної Естонії та Сетумаа, засновник Псковської духовної семінарії.
Архієпископ Варлаам | ||
| ||
---|---|---|
7 червня 1730 — 13 квітня 1731 | ||
Попередник: | Єпископ Іоаким (Струков) | |
Наступник: | Ігнатій (Смола) | |
| ||
7 вересня 1727 — 7 червня 1730 | ||
Попередник: | Лаврентій Горка | |
Наступник: | Лев (Юрлов) | |
| ||
19 квітня 1724 — 7 вересня 1727 | ||
Попередник: | Іоаникій (митрополит Коломенський) | |
Наступник: | Ігнатій (Смола) | |
| ||
31 березня 1719 — 1722 | ||
Попередник: | Ігнатій (Смола) | |
Наступник: | Іоакім (архієпископ Ростовський) | |
Альма-матер: | Києво-Могилянська академія (1659—1817) | |
Народження: | кінець XVII ст.
Київ | |
Смерть: | 8 січня 1741 Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — С. Київ. | |
Похований: | Києво-Печерська лавра | |
Єп. хіротонія: | 31 травня 1719 | |
Також дипломат Московії в Османській імперії, учасник змов проти уряду в екзилі Гетьмана України Пилипа Орлика.
Єпископ безпатріаршої Російської православної церкви; єпископ Суздальський та Юр'євський (тимчасово позбавлений сану), згодом - Коломенський та Каширський, згодом - Псковський та Нарвський РПЦ. Брав участь у коронації московської імператриці Катерини І і похованні московського імператора Петра І.
Життєпис
Згідно родинному переказу, рід бере початок із православних шляхтичів Речі Посполитої Леницьких-Рогалів.
Закінчив Києво-Могилянську академію. У кінці XVII — початку XVIII ст. ігумен Густинського монастиря в Україні.
1709 опинився у змові з колишнім протектором України — царем Петром І (Романовим). 1711 — виконував функції домового священика Бориса Шереметєва у Прутському поході московської армії до Румунії.
1711–1712 — священик при посольстві до Османської імперії московських агентів М. Б. Шереметєва та П. П. Шафірова у Адріанополі та Стамбулі.
1712–1713 як паломник жив у Єрусалимі, займаючись шпіонажем в інтересах Московії. У зв'язку із російсько-турецькою війною намагався втекти до Венеції. Був схоплений турками на Кіпрі і посаджений до в'язниці як агент ворожої держави. Звільнений 1 березня 1714, повернувся до Константинополя. До Московії відправлений разом із іншою групою шпіонів 1714 разом - Петром Толстим, Шереметєвим та Шафіровим.
1715 (за іншими джерелами з 1716) — призначений ігуменом Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря.
31 травня 1719 — знову емігрує до Московії у зв'язку з хіротонією в єпископа Суздальського та Юр'євського РПЦ.
1722 — позбавлений Синодом єпископського сану «за безлад у єпархії» та пияцтво. Був викритий у хабарництві, зібрав хабарів на суму 2801 рубль.[2]. Пізніше помилуваний Петром І.
19 квітня 1724 — хіротонія в єпископа Коломенського та Каширського. У Коломні при ньому була створена архієрейська школа для дітей священиків.
Брав участь у коронації московської імператриці Катерини І і похованні московського імператора Петра І.
1726 — опублікував «Слово в день великомучениці Катерини».
За переслідування Лопухіної (дружини Петра І і з його відома), переведений 7 вересня 1727 єпископом до Астрахані, яку охопила чума. Прибув 15 вересня.
7 червня 1730 — переведений до Переяслава вікарієм Київської єпархії.
1730 — призначений єпископом Псковським, а 13 квітня 1731 зведений в сан архієпископа.
1738 чи 1739 — із Пскова звільнений на покій до Києво-Печерського монастиря, де помер 8 січня 1741. Похований в Києво-Печерській лаврі.
Примітки
- також зустрічаються вараянти: Линицький, Лейницький, Ільницький, Сеницький
- (рос.)Описание дел и документов, хранящихся в архиве Святейшего Правительствующего Синода. СПб., 1903. Т. 11. № 433; СПб., 1907. Т. 15. № 79, 292; Пг., 1915. Т. 18. № 204.
Література
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. - Київ: КМ Академія, 2001.
Посилання
- (рос.) Варлаам (Леницкий), епископ Астраханский и Ставропольский[недоступне посилання з березня 2019]