Варламов Ілля Олександрович

Ілля́ Олекса́ндрович Варла́мов (7 січня 1984, Москва) російський[1] громадський діяч, журналіст і бізнесмен — засновник рекламно-девелоперського агентства iCube. Більш відомий як блогер в LiveJournal та відеоблогер на Youtube. Позиціонує себе як особу, що періодично займається правозахисною діяльністю, будучи одним з організаторів проєкту «Країна без дурниць». 2011 року заснував антипремію «Скляний болт». Неодноразово звинувачувався в антиукраїнських випадах й підіграванні російській пропаганді в межах неоголошеної російсько-української війни[2][3][4].

Варламов Ілля Олександрович
Варламов Илья Александрович
Народилася 7 січня 1984(1984-01-07) (38 років)
Москва, СРСР
Країна  Росія
Діяльність фотограф, блогер, громадський діяч, журналіст, підприємець, відеоблогер, ютубер
Alma mater Московський архітектурний інститут
Знання мов російська
Нагороди
Сайт varlamov.ru

Разом з Максимом Кацом є автором проєкту «Міські проєкти», діяльність якого спрямована на вивчення проблем і покращень міст Росії. Активіст велосипедного руху, з 2013 року є співзасновником компанії «Колесо-Коліщатко» — офіційного дистриб'ютора автомобілів Peugeot, Jitan, Definitive і Puch в Росії[5]. Вийшов з проєкту у 2015 році. З 2018 року засновник і керівник фонду збереження культурної спадщини «Увага».

З 2017 року — активно веде канал на YouTube під назвою «varlamov», в якому Ілля більшість матеріалів присвячує темі урбаністики й політиці. Станом на грудень 2020 року канал мав 2 млн підписників і понад 511 млн переглядів.

Життєпис

Народився і виріс у Москві. Навчався в Московському архітектурному інституті, у період навчання організував компанію, яка згодом стала групою компаній iCube з річним оборотом 3 млн $[6].

За даними російської газети «Ведомости», свою компанію «Д. В. А. в кубі», яка працювала в області 3D-візуалізації, він створив 2002 року разом з Артемом Горбачовим. Того ж року її оборот становив 50 тис. $, а найбільшим замовленням стала візуалізація житлового комплексу хмарочосів «Червоні вітрила» компанії «Дон-строй». 2006 року компанію було перейменовано в iCube.

У серпні 2009 спільно з Дмитром Чистопрудовым заснував[7] фотоагентство «28-300», що спеціалізується на комерційній фотозйомці та продажу фотографій. У вересні 2011-го запустив онлайн-ЗМІ «Рідус»[8].

У квітні 2012 року, вигравши праймеріз «Громадянин мер», організовані виданням «Омськ політичний», подав документи в Омський міськвиборчком для участі у виборах мера Омська, які повинні були пройти 17 червня[9]. 2 травня оголосив про припинення виборчої кампанії через проблеми зі збором підписів виборців на підтримку кандидата; згідно з його інформацією, його виборчого штабу вдалося зібрати близько 1500 достовірних підписів з необхідних 10 тис.[10]

У червні 2012 оголосив[11] про свій вихід із проєкту, після цього в Рідусі змінилася вся редакція.

4 червня 2012 року Варламов спільно з Максимом Кацом оголосив про запуск «Міських проєктів»[12].

У квітні 2013-го Варламов заявив, що ні він, ні його дружина більше не мають стосунку до iCube[13].

Варламов і Україна

За порушення державного кордону України та в'їзд до анексованого Криму без перетину офіційного кордону Варламову було заборонено в'їзд до України строком на 5 років (відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства»)[14]. 8 жовтня 2017-го він заявив, що незважаючи на це він зміг приїхати до Одеси. Сайт Миротворець написав тоді[15], що дозвіл на в'їзд Ілля отримав за згоду співпрацювати з СБУ, проте ці дані не відповідали дійсності[16]. Як виявилось, Варламов не в'їжджав до України[17].

Варламов стверджує, що території терористичних угруповань ЛНР та ДНР він не відвідував, а викладені у нього в блозі чотири репортажі звідти робилися не ним[18].

Блог

Ілля Варламов на мітингу 2011 року.

Як блогер-фотограф Ілля Варламов веде популярний блог varlamov.ru (раніше Zyalt), а також твіттер varlamov[19]. Під час різних політичних акцій російської опозиції блог в ЖЖ часто стає джерелом інформації і ілюстрацій подій, що відбуваються. Зокрема, Варламов знімав фото і викладав їх собі в блог в режимі онлайн з подій на Манежній площі, біля Торгового центру «Європейський», з «Маршем незгодних», «Днем гніву» у 2010—2011 роках[20].

У березні 2011 року «Російська газета» повідомила, що інформація з блогу Варламова про те, що авіакомпанії підняли ціни на квитки в Токіо, викликала широке обговорення серед блогерів[21]. Під час Євромайдану у Києві на початку 2014 року Ілля активно висвітлював перебіг подій.

7 червня 2015 року Варламов оголосив про закриття блогу, що пізніше виявилося переїздом на домен varlamov.ru[22][23].

26 квітня 2017 року на Варламова було скоєно напад після прильоту до Ставрополя. В аеропорту зловмисники облили його зеленкою, обсипали борошном і завдали кількох ударів. Згодом напад повторився вже в місті, коли біла Lada Priora протаранила його машину[24][25].[26]. Варламов зажадав порушити кримінальну справу за статтею 144 КК РФ (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) і звинуватив у причетності до нападів співробітників компанії «ЮгСтройИнвест», забудовника ЖК «Перспективний», а також депутата Ставропольської міськради Сергія Медведєва, заступника генерального директора зі зв'язків з громадськістю цієї компанії.[27] 28 квітня пресслужба ставропольської поліції повідомила, що проводиться дослідча перевірка, а особи чотирьох учасників нападу вже встановлені.

Нагороди, номінації

  • 2009 — входив у число номінантів премії «Прорив» у номінації «Про Бізнес»[28]. Премію не отримав[29].
  • У грудні 2011 став переможцем конкурсу «РОТОР» у номінації «Блогер року»[30].
  • Конкурс «Срібна камера 2009—2010» — гран-прі в номінації «Події і повсякденне життя».
  • У грудні 2010 — володар щорічної премії LiveJournal «Ринда Року» в номінації «Блогер року»[31].
  • Переможець номінації «події / повсякденне життя» конкурсу «Найкращі фотографії Росії» 2009[32], 2011 рік[33].
  • Конкурс «Рік без цензури»[34] — 3 місце[35] за фотографію з розгону мітингу опозиції на Пушкінській площі 6 березня 2012 року.
  • Переможець номінації «люди» конкурсу «Кращі фотографії Росії» 2012[36].

Бібліографія

  • «Про Москву / About Moscow». 2012; Мови: Російська, Англійська; тираж 3 тис. прим. — ISBN 978-5-88149-528-2.

Родина

Одружений, виховує доньку Олену. 8 вересня 2017 року народився син[37].

Примітки

  1. Метро в Сколково не будет. odintsovo.info. 20 травня 2011.
  2. Російський ліберальний блогер Ілля Варламов осоромився роликом про Україну в стилі Кисельова
  3. Как российский пропагандист Варламов в Одессу ездил (ФОТО)
  4. Варламов зняв фільм проти України. Черговий російський «ліберал» виявився імперцем
  5. Илья Варламов (9 жовтня 2013). Велосипедные дела. LiveJournal.
  6. Екатерина Дранкина (17 березня 2008). Молодые капиталы. № 10 (667). Коммерсантъ Деньги.
  7. Илья Варламов (21 серпня 2009). Впервые в интернетах! Открытие фотоагентства 28-300 в прямом эфире!. LiveJournal.
  8. Интернет-пользователей возьмут в журналисты. Коммерсантъ FM. 1 вересня 2011.
  9. У Варламова приняли документы для участия в выборах мэра Омска, нужно собрать более 9 тысяч подписей. Газета.ру. 18 квітня 2012.
  10. Илья Варламов (2 травня 2012). Кампания в Омске закрыта. LiveJournal.
  11. Илья Варламов (26 червня 2012). Ридус. LiveJournal.
  12. Алиса По (4 червня 2012). Илья Варламов и Максим Кац запускают «Городские проекты». The Village. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 23 жовтня 2017.
  13. Илья Шепелин (11 квітня 2013). Агентство православной журналистики. Lenta.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2013.
  14. Відомий російський блогер Варламов, якому заборонено в'їзд в Україну, приїхав до Одеси. odesa.depo.ua. Процитовано 23 жовтня 2017.
  15. Миротворець. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  16. Варламов Илья Александрович - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU). Процитовано 23 жовтня 2017.
  17. Блогера Варламова в Україну не впускали: росіянин сам поширив фейк.
  18. Відомий російський блогер прибув в Україну попри заборону СБУ. detector.media (укр.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  19. Только крокодилы спасут эту страну от мудаков!. zyalt.livejournal.com. 2014.
  20. Блогер-фотограф Илья Варламов взят в пул Владимира Путина. politonline.ru. 22 грудня 2010.
  21. Антон Благовещенский (19 березня 2011). Японское блоготрясение. Российская газета.
  22. Илья Варламов объявил о закрытии своего блога в «Живом Журнале». NEWSru.com. 8 червня 2015.
  23. Никита Лихачёв (15 червня 2015). Новый проект Варламова оказался старым ЖЖ-блогом на новом домене. TJornal.
  24. http://www.bbc.com/russian/news-39717610
  25. http://mirror715.graniru.info/Politics/Russia/activism/m.260583.html
  26. http://varlamov.ru/2348936.html
  27. https://www.openrussia.org/notes/708868/
  28. Объявлены номинанты на премию «Прорыв». nashi.su. 14 грудня 2009. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 23 жовтня 2017.
  29. Дмитрий Медведев вручил премию «Прорыв». nashi.su. 17 грудня 2009. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 23 жовтня 2017.
  30. РОТОР 2011: 5. Блогер года. Союз «ЕЖЕ». Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
  31. Рында Года. Лучшее в ЖЖ. Итоги голосования. livejournal.ru. 30 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 червня 2012.
  32. архив 2009 ⁄ победители. The Best of Russia. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010.
  33. архив 2011 ⁄ победители. The Best of Russia. Архів оригіналу за 19 січня 2012.
  34. Год без цензуры. Коммерсантъ FM. 12 жовтня 2012.
  35. Победители фотоконкурса «Год без цензуры»
  36. фотографии ⁄ люди. The Best of Russia. Архів оригіналу за 8 травня 2013.
  37. Наследник родился!. Процитовано 10 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.