Василашко Василь Федорович

Народився 20 червня 1939 року в селі Куражин, нині Новоушицького району Хмельницької області.

• 1956 — закінчив середню школу в селі Калюс.
• 1958 — закінчив Кам'янець-Подільський культосвітній технікум (нині Кам'янець-Подільське училище культури).
• 1958 — завідувач, Іванківський сільський клуб Новоушицького р-ну.
• 1958—1961 — служба в армії.
• 1961—1966 — студент, Львівського державного університету ім. І.Франка.
• 1965—1966 — завідувач відділу культури, редакція газети «Ленінська молодь» (м. Львів).
• 1966—1967 — інструктор відділу культмасової роботи, оргвідділу, Львів, ОК ЛКСМУ.
• 1967—1972 — інструктор, завідувач кабінету комсомольської роботи, ЦК ЛКСМУ.
• 1972—1985 — науковий секретар, правління Товариства «Знання» УРСР.
• 1985—1989 — член редколегії, головний редактор, Головної редколегії художньої, навчальної і дитячої літератури Держкомвидаву УРСР.
• 1989—1997 — головний редактор, Видавництво дитячої літератури «Веселка».
• 1997—1999 — начальник Головного управління координації діяльності державних ЗМІ, Міністерство інформації України[1]. 

Член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України.

Нині — вчений секретар правління Товариства «Знання» України.

Керівник проекту випуску книги «Взяв землю у власність — господарюй» (2001). Поезії друкувалися в щоквартальнику «Поезія» (1981), «Дванадцять місяців» (1993), «Україно, нене моя» (1993), «Моє рідне слово» (1995), «Словнику української мови в малюнках» (1995). Низка віршів опублікована в українських періодичних виданнях за кордоном — у Польщі, Словаччині, США[2]. Автор понад сімдесяти текстів пісень у співавторстві з українськими композиторами[3]. 

Збірки поезій:

• «Течія доріг» (1981),
• «Ясинець» (1988),
• «Чи Україні ти син?» (1994, 2004),
• «Усміхнись веселкою з грози» (1999),
• «Заговори, щоб я тебе побачив» (2011),
• «Шевченку — мій!» (2014).

Ілюстрована поетична книжка:

• «Казка-байка: чесний Лис» (2006).

Публіцистичні книги:

• «Розвиток просвітництва в Україні в ХХІ столітті» (2001),
• «Україні — українську!» (2002),
• «Знання: Традиції і сучасність» (2003, 2004),
• «Через терни — до України» (2006, у співавторстві),
• «Відроджуймось — не перероджуймось» (2007),
• «Голодомор на теренах Поділля» (2015).

• Орден «За заслуги» III ступеня,
• Заслужений журналіст України (1999),
• Республіканська літературна премія імені Лесі Українки (1995) за збірку віршів «Чи Україні ти син?»,
• двічі лауреат Всеукраїнського радіофестивалю «Пісня року» (2003, 2004).

• Письменницький довідник
• Альманах київських сатириків і гумористів. Василь Василашко
• Україна читає дітям: Василь Федорович Василашко на YouTube
• Василь Федорович Василашко

• Письменники України: довідник. / Упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 35.
• Кетяг сліпучого квіту: До 75-річчя заснування Кам'янець-Подільського училища культури. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 12—13.