Василенко Костянтин Прокопович
Костянтин Прокопович Василенко (2 квітня 1877 — липень 1941) — журналіст, громадський та політичний діяч. Один із лідерів київських меншовиків, член Української Центральної Ради. Брат Миколи Прокоповича Василенка
Василенко Костянтин Прокопович | |
---|---|
Народився |
2 квітня 1877 Київ, Російська імперія |
Помер |
липень 1941 (64 роки) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
Країна |
Російська імперія УНР СРСР |
Діяльність | журналіст, громадський діяч, політик, редактор |
Alma mater | Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1902) |
Партія | Меншовики |
Брати, сестри | Василенко Микола Прокопович |
Біографія
Народився в місті Київ. Закінчив юридичний факультет Київського університету (1902). Студентом долучився до соціал-демократичного руху. Від 1897 — член київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», брав участь у виданні «Рабочей газеты», підготовці I з'їзду РСДРП. Після II з'зду РСДРП (1903) — меншовик, провідний діяч Київського комітету партії, редактор журналу «Вперед». 1903-05 — на засланні. По поверненні працював у газеті «Киевское слово» (1905), «Киевские отклики» (1906); 1907 — редактор журналу «Друг народа». 1908-18 — співробітник, завідувач міжнародного відділу, з 1910 — член редколегії й помічник редактора газети «Киевская мысль», 1917 — редактор газети «Рабочее знамя». Від травня 1917 до січня 1918 — голова Київського обласного комітету РСДРП (меншовиків), гласний Київської міської думи. Від червня 1917 до квітня 1918 — член Малої ради, з 8 серпня 1917 — член Української Центральної Ради. 12 вересня 1917 по 2 жовтня 1917 — генеральний секретар праці УЦР. 12 жовтня 1917 по 17 листопада 1917 — комісар Тимчасового уряду в Києві. У січні 1918 вийшов із партії й припинив політичну діяльність. 1919 — конторник Київського народного університету, відповідальний редактор газети «Киевская жизнь». 1921 працював в Одеському губернському статистичному бюро, 1922-23 — постійний співробітник Комісії звичаєвого права ВУАН. У 1923 заарештований у справі «Київського обласного центру дії» і засуджений до 10 років суворої ізоляції. Утримувався в Лук'янівській в'язниці у Києві, 1929-32 — засланий до Сибіру. 30 травня 1938 знову його заарештовано і засуджено до 5 років ув'язнення. У липні 1941, ймовірно, розстріляний органами НКВС у м. Вінниця. Реабілітований 1991.
Вшанування пам'яті
25.12.2015 р. Вінницька міська рада своїм рішенням № 71 перейменувала вулицю 30-річчя Перемоги на вулицю Костянтина Василенка[1]
Примітки
Література
- Статті. Спогади. Листування, ч. 1-2. К., 2002.
- Дело Киевского Областного Центра Действия. Стенографический отчет. Март-апрель 1924 г. Х., 1927;
- Мошинский И. Н. (Юзеф Канарский). На путях к Первому съезду РСДРП (90-е годы в киевском подполье). М., 1928;
- Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь, т. 5, вып. 2. М., 1933;
- Новицкий в. Д. Из воспоминаний жандарма. М., 1991; Вороненко в. В. та ін. Микола Прокопович Василенко. К., 1992;
- Жертвы репрессий. К., 1993;
- Єфремов С. О. Щоденники, 1923—1929. К., 1997;
- Пристайко в. І. та ін. Шлях на Соловки. «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ», 1997, № 1;
- Українська Центральна Рада. Документи і матеріали, т. 1-2. К., 1996-97;
- Верстюк в. Ф., Осташко Т. С. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998.
Посилання
- *
- Л. Д. Федорова. Василенко Костянтин Прокопович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 441. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- О. Р. Дроздовська. Василенко Костянтин Прокопович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.