Василе-Устимівка

Васи́ле-Усти́мівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 275 осіб.

село Василе-Устимівка
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Полтавський район
Громада Зіньківська міська громада
Рада Зіньківська міська рада
Основні дані
Населення 275
Площа 2,027 км²
Густота населення 135,67 осіб/км²
Поштовий індекс 38142
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 50°01′26″ пн. ш. 34°18′42″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 145 м
Водойми р. Мужева Долина
Місцева влада
Карта
Василе-Устимівка
Василе-Устимівка
Мапа

Географія

Село Василе-Устимівка знаходиться на правому березі річки Мужева Долина, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Дамаска, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Лагоди, на протилежному березі — село Дуб'янщина. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами.

Переказ про Василе-Устимівку

Було це дуже давно. В ті далекі часи українська земля спустошувалася татарськими ордами. Горіли великі міста і малесенькі села, стогнала земля, залита людською кров'ю, але поставити на коліна Русь не змогли люті вороги, бо народ мужньо боронив свою землю.

В одному селі, назви якого вже не пам'ятає ніхто, проживав славний богатир: мужній і сильний Устам. Сила в нього була така, переказують старожили, що міг монету зігнути вдвоє лише двома пальцями. І дружина була в нього справжня красуня: стан стрункий, обличчя рум'яне, коси кольору стиглого жита, а очі сині, мов увібрали в себе всю красу неба. Може, й назвали її Василиною через той дивовижний колір очей. Кохав Устим свою дружину-красуню, на руках, говорять, носив, не міг дня без неї прожити. Та велике горе прийшло в кожен дім. Мов чорна хмара, посунула орда на квітуче й мирне село. Запалали вогнем біленькі хатки, заголосили жінки, заплакали злякані діти. Мов чорна сарана, розсипались татари по долині, зненацька налітаючи то там, то тут, рубали всіх, хто траплявся на шляху. І тоді, як казковий велетень, виступив наперед Устим. Так і кладе по три, по чотири ненависного вороги, а поряд дружина вірная допомагає. Злякалися татари натиску такого, богатиря такого непереможного та й змушені були тікати. І здобули Устим та Василина слави великої, небаченої. Відтоді почали всі говорити, що то село Василини та Устима. Живе й понині на Полтавщині село Василе-Устимівка. Своєю назвою воно через віки проносить пам'ять про славних і незабутніх захисників землі рідної — Василину та Устима[джерело?].

Історія

Засноване як хутір Коновальщина.

1859 року у власницькому селі налічувалось 36 дворів, мешкало 217 осіб (113 чоловічої статі та 104 — жіночої), функціонував завод.[1]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 35 жителів села, що загинули від голоду.[2]

Економіка
  • СХК «Колос».
  • ПП «Укрхлібдар».
  • ПП «Урожай».
  • ТОВ «Надія».

Об'єкти соціальної сфери
  • Клуб.

Див. також

Примітки
  1. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 8 серпня 2021.
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.