Василик (Карпенюк) Любов Іванівна
Василик (Карпенюк) Любов Іванівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
16 січня 1957 (64 роки) Нижній Вербіж | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | педагог | |||
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
Мова творів | українська | |||
|
Василик (Карпенюк) Любов Іванівна (* 16 січня 1957, Нижній Вербіж) — українська поетеса, педагог. Член Національної спілки письменників України від 1997 року. Лауреатка літературної премії ім. Надії Попович.
Біографічні відомості
Народилася 16 січня 1957 року в селі Нижній Вербіж, що на Коломийщині, Івано-Франківської області. Навчалася в Коломийській середній школі №1, Коломийському педагогічному училищі, згодом, в Чернівцях і закінчила біологічний факультет Чернівецького державного університету. Присвятила себе педагогіці та поезії. Проживає й викладає в місті Надвірній.
Творчість
Друкуватися Василик (Карпенюк) Любов зачала республіканському альманасі «Вітрила», обласній та районній пресі — журналі «Перевал», надвірнянських альманахах «Страгора», «Жниво на стерні», альманасі «Коломийська хвиля».
Автор збірок поезій:
- «Молитва дерев» (1997);
- «Межень»
"Круті" під Крути не підуть,
"Круті" - ті крутяться деінде.
Я не накаркую біду
Й не насміхаюсь, Україно.
Але подумай: в крайній скруті
Кого покличеш ти під Крути?[1]
Примітки
Посилання
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник
- Біографічна замальовка та добірка творів Любові Василик