Вассерман Олександр Анатолійович

Олександр Анатолійович Вассерман (1 жовтня 1931, Одеса, Українська РСР, СРСР 12 травня 2021[1]) — радянський та український теплофізик, спеціаліст з єдиних рівнянь стану, педагог, доктор технічних наук[2].

Вассерман Олександр Анатолійович
Народився 1 жовтня 1931(1931-10-01)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер 12 травня 2021(2021-05-12) (89 років)
Одеса
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність фізик, inventor
Галузь Теплофізика
Відомий завдяки Теплофізика
Alma mater Одеський національний морський університет (1953)
Науковий ступінь доктор технічних наук (1980)
Вчене звання академік і професор
Вчителі Казавчинський Яків Захарович
Знання мов російська
Заклад Кіслородмаш і Одеський національний морський університет
Діти Вассерман Анатолій Олександрович
Нагороди

Біографія

Народився 1 жовтня 1931 року в Одесі в родині лікарів. Батько, Анатолій Соломонович (Товій Шулімович) Вассерман (1894—1949)[3], уродженець містечка Єдинці (Хотинського повіту Бессарабської губернії)[4], лікар-кардіолог, служив військовим лікарем (майор медичної служби) під час радянсько-фінляндської і Великої Вітчизняної воєн, у 1944 році був комісований внаслідок контузії. Мати, Любов (Ліба) Хаїмівна Кізер-Вассерман (1893—1971)[5], лікар-фтизіатр, головлікар туберкульозного санаторію «Аркадія». Лікарем був і старший брат батька — Еммануїл Соломонович Вассерман (1889 -?), під час війни майор медслужби, кавалер ордена Червоної Зірки (1944) і ордена Леніна[6].

Закінчив у 1948 році із золотою медаллю середню школу № 47, а в 1953 році (з відзнакою) судномеханічний факультет Одеського інституту інженерів морського флоту (ОІІМФ) і отримав кваліфікацію інженера-механіка за спеціальністю «суднові машини і механізми».

Після закінчення інституту працював на Ризькому суднобудівно-судноремонтному заводі і (за сумісництвом) викладав у Ризькому річковому училищі. У 1955 році повернувся до Одеси, де працював на заводі «Автогенмаш». З 1956 року — на науково-дослідній та викладацькій роботі в ОІІМФ. У 1964 р. під керівництвом Я. З. Казавчинського захистив кандидатську дисертацію[7], а в 1980 р. в Інституті високих температур АН СРСР (Москва) — докторську дисертацію.

За час своєї науково-педагогічної діяльності опублікував понад 500 наукових і методичних робіт. Серед них 18 монографій, більшість з яких перевидано в США, а також 12 таблиць стандартних довідкових даних (СДД). Монографії і таблиці СДД з'явилися істотною частиною системи забезпечення народного господарства даними про Теплофізичні властивості технічно важливих газів і рідин. У 1987 р. за розробку цієї системи А. А. Вассерман у складі групи провідних теплофізиків удостоєний Премії Ради Міністрів СРСР.

За успіхи в науковій роботі і підготовку висококваліфікованих фахівців для морського флоту нагороджений в 1991 р знаком «Почесний працівник морського флоту». 25 жовтня 2017 нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України . Нагороджений також знаками Одеського Міського голови «За заслуги перед містом» (2011) і «Знак Пошани» (2016)[8], «Почесною відзнакою» Одеської обласної державної адміністрації (2011), «Почесним знаком» Одеської обласної ради (2016) і Знаком «За наукові досягнення» ради ректорів ВНЗ Одеського регіону (2017).

З 1966 по 1991 р член бюро Комісії АН СРСР з таблиць термодинамічних властивостей газів і рідин, голова радянської та член міжнародної робочих груп з властивостей атмосферних газів. З 1983 по 1991 р член Наукової Ради АН СРСР з проблеми «Теплофізика і теплоенергетика». Протягом багатьох років був членом секції Науково-технічної Ради Держстандарту, експертом Державної служби стандартних довідкових даних і членом редколегії збірника «Теплофізичні властивості речовин».

У 1991 р. включений до складу підкомітету з транспортних властивостей речовин Міжнародного союзу з теоретичної та прикладної хімії (IUPAC).

А. А. Вассерман обраний членом Транспортної академії України (1993 р.) і членом Міжнародної академії холоду (1998 р. З 1994 р. — член Науково-методичної комісії Міністерства освіти України за напрямом «Енергетика» та член робочої групи з розробки стандартів вищої освіти. Протягом багатьох років-заступник голови Комісії Ради ректорів вузів Одеського регіону з аналізу та підведення підсумків діяльності вузів. Входив до складу редколегій трьох наукових журналів, а також до двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій.

Удостоєний Почесної грамоти Верховної Ради України. Заслужений діяч науки і техніки України.

Помер 12 травня 2021 року. Похований в Одесі.

Сім'я

  • Дружина — Ліна Іллівна Баум (пом . 2013), головний бухгалтер магазину «Медтехніка».
    • Син Анатолій Олександрович Вассерман (нар. 1952) — публіцист і ерудит; Володимир Олександрович Вассерман (рід. 1960) — кандидат технічних наук, фахівець з аналізів нафтопродуктів, співавтор.

Бібліографія

Монографії
  1. Теплофизические свойства воздуха и его компонентов. Изд. «Наука», М., 1966. 375 с.
  2. Теплофизические свойства жидкого воздуха и его компонентов. Изд. стандартов, М., 1968. 239 с.
  3. Теплофизические свойства неона, аргона, криптона и ксенона. Изд. стандартов, М., 1976. 636 с.
  4. Термодинамические свойства азота. Изд. стандартов, М., 1977. 352 с.
  5. Термодинамические свойства воздуха. Изд. стандартов, М., 1978. 276 с.
  6. Термодинамические свойства метана. Изд. стандартов, М., 1979. 349 с.
  7. Теплотехнические расчёты процессов транспорта и регазификации природных газов. Изд. «Недра», М., 1980. 319 с.
  8. Термодинамические свойства этилена. Изд. стандартов, М., 1981. 279 с.
  9. Термодинамические свойства кислорода. Изд. стандартов, М., 1981. 304 с.
  10. Термодинамические свойства этана. Изд. стандартов, М., 1982. 304 с.
  11. Термодинамические свойства гелия. Изд. стандартов, М., 1984. 320 с.
  12. Термодинамические свойства пропана. Изд. стандартов, М., 1989. 266 с.
  13. Thermodynamic Properties of Butane. Bagell House, New York, 1995. 265 p.
  14. Transport Properties of Fluids: Their Correlation, Prediction and Estimation (Раздел «Overview of data banks of CIS»). Cambridge University Press, 1996. 484 р.
  15. Термодинамічнi властивостi альтернативних холодоагентів R32 i R125. Изд. ОНМУ, Одесса, 2002. 256 с. ISBN 966-7716-03-1
  16. Термодинамические свойства смесей гидрофторуглеродов и природных хладоагентов. Изд. «Феникс», Одесса, 2013, 288 с. ISBN 978-966-438-744-3
  17. Технiчна термодинамiка i теплообмiн: пiдручник. Изд. «Феникс», Одесса, 2019. 496 с. ISBN 978-966-928-490-7
  18. Інноваційні термодинамічні цикли енергетичних установок. Изд. «Феникс», Одесса, 2020. 184 с. ISBN 978-966-928-616-1

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.